Предмет: Литература, автор: Аноним

Тесты!!
1. Трагічне світосприйняття є одною з головних рис
літератури:

А) класицизму;

Б) середньовіччя;

В) бароко.



2. Схематизм образів характерно для літератури:

А) античності;

Б) класицизму;

В) бароко.



3. Головний жанр в творчості Джона Донна:

А) сонет;

Б) поема;

В) героїчні вірші.



4. Провідним жанром літератури класицизму є:

А) трагедія;

Б) комедія;

В) поема.



5. Пана Журдена можна охарактеризувати фразеологізмом:

А) «майстер на всі руки»;

Б) «біла ворона»;

В) «ворона в пір`ї павича”.

Ответы

Автор ответа: SamaSvoya19
1

Відповідь:

1. В) бароко

2. Б) класицизму

3. А) сонет

4. А) трагедія

5. В) «ворона в пір`ї павича

Пояснення:


SamaSvoya19: Спасибо. Не стоит... у меня достаточно. Побереги для себя, могут пригодится для других вопросов, тем более я не знаю тут такой функции добавления баллов.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Evelina300606
Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-преда-леку, погуркуючи та поблискуючи, накочувалася гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи.

І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе першу стрілу-блискавицю. І раптом ліс охнув від жаху — так по ньому вдарило згори.

Аж тоді прокинувся у своєму дуплі сич-громовик. Прокинувся, заворушив крильми, видряпався з дупла і пішов по гілці сухого береста вгору та вгору, сонно поводячи сюди-туди головою. Дощ мив йому маленькі гострі вушка, спинку та крила і лоскотав клинчик хвоста. Краплі води котилися по кривому дзьобові і скапували вниз. Сич повів очима в один бік, у другий — ніде ані пташини, ані дрібної миші — й подумав спогорда й похмуро: «Боягузи! Жевжики!»

Блискавиці пролітали йому над самісінькою головою, громи котилися по його спині й розбивались об неї на грошенята. А сич дивився у спину вітрові та синьо-чорній хмарі й реготдв. Йому ще й ще хотілося громів і блискавиць, що жили у хмарі, йому ще й ще хотілося дощової купелі. Але тут визирнуло молоденьке сонечко й сказало сичеві: «Годі! Зась!» Він перестав реготати й, відчувши в очах різь, заплющився.

Він так і до дупла пішов по гілці — заплющений. Перед дуплом, на порозі своєї хижі, сич струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато побрався на постіль із пір’я та сухого листя. СКЛАСТИ ПЛАН


Предмет: Русский язык, автор: иракли2