Предмет: История, автор: martazuk07

нужна помощь!...........,​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: scripit8
1

Відповідь:

1)Розвиваючи вказану тенденцію, закон від 14 червня 1910 р. передбачав додаткові заходи для  прискорення виходу селян з общини; одноосібниками ж займалися в останню  чергу.Аграрна реформа передбачала вжитті трьох груп заходів: 1) виділення селян з общини і закріплення за ними землі у приватну власність; 2) створення хутірського та відрубного господар­ства; 3) переселенська політика.

2)Після поразки революції в Російській імперії встановився реакційний режим, який одержав назву столипінський за ім'ям голови Ради міністрів Петра Столипіна.  Він характеризувався:  виданням нового виборчого закону, за яким виборчі права мали тільки 15% населення;

забороною демонстрацій, зборів, мітингів;

розгромом робітничих організацій, профспілок;

забороною українських журналів, газет, художньої літератури;

закриттям "Просвіт", українських клубів і гуртків.

Одночасно з метою вирішення аграрного питання, послаблення конфронтації в суспільстві та недопущення нової революції було проведено столипінську аграрну реформу (указ від 9 листопада 1906 року, закони від 14 червня 1910 року і 29 травня 1911 року).

Основні положення земельної реформи П. Столипіна:

вихід селян із громади та закріплення землі у приватну власність;

створення на селі відрубного й хуторського господарства;

надання кредитної допомоги селянам через Селянський поземельний банк;

переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Середньої Азії і Північного Кавказу.

Столипінська аграрна реформа прискорила розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, однак у цілому не досягла поставлених цілей, оскільки не ліквідувала поміщицького землеволодіння, малоземелля та безземелля селян.

3) Велика роль Греко-Католицької Церкви у житті західноукраїнцьких земель зумовлювалася не тільки тим, що вона була в тому часі майже безальтернативним і традиційним носієм християнської релігії серед галицьких українців. Як і у попередні десятиліття, так і в означений період, в умовах незначної секуляризації українського суспільства, релігійно-конфесійна приналежність переважної більшості галицьких українців була важливою складовою і навіть підвалиною їх індивідуальної та національної тотожності.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: саня195
Предмет: Английский язык, автор: richan2