розійщення україни переказ
Ответы
У День пам’яті жертв голодомору 25 листопада НПП та група-переможець «Пісенних баталій» гуманітарно-педагогічного факультету на чолі з деканом, професором В.Д. Шинкаруком вирушили до Канева. Радість усвідомлення величі Великого Шевченка і пробудження українського народу перепліталася у нашій свідомості з сумом і тривогою за мільйонами співвітчизників, знищених голодом. Маємо переосмислити ту жахливу втрату нашого народу. Покладаючи квіти до пам’ятника жертвам голодомору, кожен задумувався про поневіряння Народу-Титану упродовж століть, про випробування, що випали на його долю, про те, чи зробимо висновки, нарешті, з тих кривавих сторінок у нашій історії! Проте у кожного з нас «своя правда» і своя історія. Лише 24 країни світу визнали голодомор в Україні геноцидом і лише 14 з них – на рівні парламентів. Як багато ще треба зробити нашим дипломатам, послам миру і доброї волі, культурним діячам для інформування народів світу про цю нелюдську, страхітливу подію в нашій історії!
Того дня, перебуваючи у Канівському коледжі культури і мистецтв, в Успенському соборі, де могли відчути велич людського духу – священика і прихожан, спалених заживо монголо-татарами; духу нашого Тараса Шевченка, що відспівувався востаннє на рідній землі; на Чернечій горі, якій судилося бути берегинею поета, науко-педагогічні працівники нашого факультету воістину відчували магічність місця перебування, неймовірну енергетику Канівських гір.