Предмет: Литература, автор: menoked956

Моріс Метерлінк коротка біографія

Ответы

Автор ответа: maruak2017
1

Ответ:

Моріс Полидор Марі Бернар Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, в заможній фламандській сім’ї. Його батько був нотаріусом, а мати – дочкою багатого юриста.

З 1874 по 1881 рік він відвідував єзуїтський коледж. Хлопчик цікавився поезією, літературою, однак батьки наполягли, щоб він вивчав право в Гентському університеті. Отримавши в 1885 р. диплом, Моріс їде в Париж для вдосконалення в юриспруденції, проте ті 6 місяців, які він провів у Парижі, цілком були присвячені літературі.

Після повернення в Гент Метерлінк працює юристом, продовжує займатися літературою. У паризькому щомісячнику «Плеяда» друкується новела Метерлінка «Вбивство безневинних», а в 1889 році він випускає поетичну збірку «Теплиці» і п’єсу-казку «Принцеса Мален». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе літературі.

У 1894 р. письменник пише три п’єси для маріонеток: «Аладіна і Паломід», «Там, усередині» і «Смерть Тентажиля». До театру ляльок драматург звертається тому, що, на відміну від живих акторів, ляльки можуть зіграти символ.

У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його супутницею на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга.

У 1896 р. Метерлінк і Леблан переїхали з Гента, де його п’єси стали предметом глузувань, в Париж.

fff

f

fff

«Синій птах» – найпопулярніша п’єса Метерлінка, була вперше поставлена ​​в 1908 р. Розповідь про одного з героїв цієї п’єси, Тільтіль, письменник продовжив в п’єсі-феєрії «Заручини».

f

У 1911 р. Метерлінку була присуджена Нобелівська премія «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу  письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.

f

Під час Першої світової війни Моріс Метерлінк спробував записатися в бельгійську громадянську гвардію, але його не прийняли через вік. Патріотична діяльність драматурга складалася, таким чином, в читанні пропагандистських лекцій в Європі і в США. В цей час його відносини з Леблан зіпсувалися, і після війни вони розлучилися. У 1919 р. він одружується на Рене Даон, актрисі, що грала в п’єсі «Синій  птах». В останні роки життя він писав більше статей, ніж п’єс; з 1927 по 1942 р. вийшло 12 томів його творів.

f

B 1939 році, коли нацистська Німеччина загрожувала Європі, Моріс переїхав до Португалії, а незабаром виїхав в США, де він прожив всю війну і повернувся в Ніццу в свій особняк в 1947 р.

f

Моріс Метерлінк помер 6 травня 1949 р. від серцевого нападу. Оскільки письменник був переконаним атеїстом, він був похований не за церковним обрядом.

fff

Объяснение:

Автор ответа: dimonchik94
1

Ответ:

ИСЬМЕННИКИ

АВТОР

J. G. (Джей Джи)

НА ЧИТАННЯ

3 хв

Моріс Метерлінк біографія скорочено бельгійського письменника, драматурга викладена в цій статті.

Моріс Метерлінк коротка біографія

Моріс Полидор Марі Бернар Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, в заможній фламандській сім’ї. Його батько був нотаріусом, а мати – дочкою багатого юриста.

З 1874 по 1881 рік він відвідував єзуїтський коледж. Хлопчик цікавився поезією, літературою, однак батьки наполягли, щоб він вивчав право в Гентському університеті. Отримавши в 1885 р. диплом, Моріс їде в Париж для вдосконалення в юриспруденції, проте ті 6 місяців, які він провів у Парижі, цілком були присвячені літературі.

Після повернення в Гент Метерлінк працює юристом, продовжує займатися літературою. У паризькому щомісячнику «Плеяда» друкується новела Метерлінка «Вбивство безневинних», а в 1889 році він випускає поетичну збірку «Теплиці» і п’єсу-казку «Принцеса Мален». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе літературі.

У 1894 р. письменник пише три п’єси для маріонеток: «Аладіна і Паломід», «Там, усередині» і «Смерть Тентажиля». До театру ляльок драматург звертається тому, що, на відміну від живих акторів, ляльки можуть зіграти символ.

У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його супутницею на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга.

У 1896 р. Метерлінк і Леблан переїхали з Гента, де його п’єси стали предметом глузувань, в Париж.

«Синій птах» – найпопулярніша п’єса Метерлінка, була вперше поставлена в 1908 р. Розповідь про одного з героїв цієї п’єси, Тільтіль, письменник продовжив в п’єсі-феєрії «Заручини».

У 1911 р. Метерлінку була присуджена Нобелівська премія «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу  письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.

Під час Першої світової війни Моріс Метерлінк спробував записатися в бельгійську громадянську гвардію, але його не прийняли через вік. Патріотична діяльність драматурга складалася, таким чином, в читанні пропагандистських лекцій в Європі і в США. В цей час його відносини з Леблан зіпсувалися, і після війни вони розлучилися. У 1919 р. він одружується на Рене Даон, актрисі, що грала в п’єсі «Синій  птах». В останні роки життя він писав більше статей, ніж п’єс; з 1927 по 1942 р. вийшло 12 томів його творів.

B 1939 році, коли нацистська Німеччина загрожувала Європі, Моріс переїхав до Португалії, а незабаром виїхав в США, де він прожив всю війну і повернувся в Ніццу в свій особняк в 1947 р.

Моріс Метерлінк помер 6 травня 1949 р. від серцевого нападу. Оскільки письменник був переконаним атеїстом, він був похований не за церковним обрядом.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/moris-meterlink-korotka-biografiya

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Аноним
Пожалуйста помогите.. найди те причастия и сделайте морфологический разбор причастия.
Я увидел, как из-за крайних дворов хутора вышел на дорогу мужчина. Он вел заруку маленького мальчика, судя по росту-лет пяти-шести,
не больше. Они устало брели по направлению к переправе, но, поравнявшись с машиной, повернули ко мне. Высокий, сутуловатый мужчина, подойдя вплотную, сказал приглушенным баском: -Здорово, браток!
-Здравствуй.-Я пожал протянутую мне большую, черствую руку. Мужчина наклонился к мальчику, сказал:
-Поздоровайся с дядей, сынок. Он, видать, такой же шофер, как и твой папанька.
Глядя мне прямо в глаза светлыми, как небушко, глазами, чуть-чуть улыбаясь, мальчик смело протянул мне розовую холодную ручонку. Я легонько потряс ее, спросил:
-Что же это у тебя, старик, рука такая холодная? На дворе теплынь, а ты замерзаешь?
С трогательной детской доверчивостью мальчик прижался к моим коленям, удивленно приподнял белесые брови.
-Какой же я старик, дядя? Я вовсе мальчик, и я вовсе не замерзаю, а руки холодные-снежки катал потому что.
Сняв со спины тощий вещевой мешок, устало присаживаясь рядом со мной, отец сказал:
-Беда мне с этим пассажиром!
Он достал из кармана защитных летних штанов свернутый в трубку мальновый шелковый потертый кисет, развернул его, и я успел прочитать вышитую на уголке надпись: "Дорогому бойцу от ученицы 6-го класса Лебедянской средней школы".
Мы закурили крепчайшего самосада и долго молчали. Он положил на колени большие темные руки, сгорбился. Я сбоку взглянул на него, и мне стало что-то не по себе...
Видали вы когда-нибудь глаза, словно присыпанные пеплом, наполненные такой неизбывной смертной тоской, что в них трудно смотреть? Вот такие глаза были у моего случайного собеседника.
Украдкой рассматривая отца и сынишку, я с удивлением отметил про себя одно, странное, на мой взгляд, обстоятельство. Мальчик был одет просто, но добротно, и то, как сидела на нем подбитая легкой, поношенной цигейкой длиннополая курточка, и то, что крохотные сапожки были сшиты с расчетом надевать их на шерстяной носок, и очень искусный шов на разорванном когда-то рукаве курточки-все выдавало женскую заботу, умелые материнские руки.
А отец выглядел иначе: прожженный в нескольких местах ватник был небрежно и грубо заштопан, латка на выношенных защитных штанах не пришита как следует, а скорее наживлена широкими, мужскими стежками. На нем были почти новые солдатские ботинки, но плотные шерстяные носки изъедены молью.
Предмет: Биология, автор: PrimaBalerinaPolina