Предмет: Литература, автор: vshabelnik81

"Максим Максимович" композиція твору
хронологічна та сюжетна послідовність розділів роману
жанр
проблематика
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА,ДАЮ МНОГО БАЛЛОООООВ)

Ответы

Автор ответа: arina2020zhuravliova
1

Ответ:

Объяснение:

Рід літератури: епос.

Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,

Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,

Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,

Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.

Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).

Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.

Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.

Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:

експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);

зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);

розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);

кульмінація (смерть Марусі);

розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Рід літератури: епос.

Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,

Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,

Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,

Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.

Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).

Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.

Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.

Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:

експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);

зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);

розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);

кульмінація (смерть Марусі);

розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.

Проблематика «Маруся»:

батьків і дітей;

соціальної нерівності;

спроможності на глибокі почуття простих людей;

життя і смерті;

пошуків щастя.

Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.

Похожие вопросы
Предмет: Окружающий мир, автор: 9279979881
Предмет: Русский язык, автор: dianohca2001
Помогите даю 30 баллов.В каком ва­ри­ан­те от­ве­та сред­ством вы­ра­зи­тель­но­сти речи яв­ля­ет­ся эпи­тет?

1) Мы были полны вос­тор­га, ещё не умея вы­ра­зить то, что пе­ре­пол­ня­ет нас до са­мо­го края, а толь­ко слу­шая себя, своё серд­це, слу­шая, как за­ми­ра­ет оно, когда воз­но­сит вдруг душу какая-то волна, и как об­ры­ва­ет­ся всё внут­ри, когда волна эта бро­са­ет вниз, слов­но ис­пы­ты­вая нашу проч­ность.
2) Мы ещё не знали, что стихи Пуш­ки­на об­ла­да­ют этим вол­шеб­ным уме­ни­ем, что вол­ну­ют нас об­ра­зы и ви­де­ния, сла­га­е­мые из слов, и что мы пе­ре­жи­ва­ем одно из самых счаст­ли­вых мгно­ве­ний, ко­то­рые да­ру­ют­ся че­ло­ве­ку.
3) Наши били фри­цев, флаж­ки дви­га­лись каж­дый день, рас­ши­ряя фронт атак, и в тот день скак­ну­ли да­ле­ко вперёд.
4) М-мда! — за­дум­чи­во про­из­нес­ла Анна Ни­ко­ла­ев­на и после не­боль­шой паузы ска­за­ла: — Ре­бя­та, а да­вай­те про­ведём в клас­се кон­курс на луч­ше­го ис­пол­ни­те­ля сти­хо­тво­ре­ний Пуш­ки­на!