Прокоментуй слова Олега Ольжича до свого батька Олександра Олеся. На
прикладах історії України наведи аргументи на підтвердження думки поета.
Ответы
Вибравши собі "княжий" псевдонім, Олег Ольжич прагнув чи не найперше наголосити тривкість і нерозривність зв'язку із надовго втраченим Києвом.
37 років Ольжича, між 1907 і 1944, вмістили дві світові війни та кілька революцій - тож страшні історичні катаклізми руйнували кордони, держави, нівечили життя цілих народів і окремих людей.
Для поета завжди катастрофічною стає ще й втрата живих мовних джерел, питомого середовища.
Олег Кандиба залишив Україну п'ятнадцятилітнім.
Родина, переживши голод, холод і насильство перших пореволюційних років, за сприяння Червоного Хреста дивом іще змогла вирватися на Захід.
Адже від 1919 спершу в Угорщині, далі в Австрії жив їхній батько - видатний поет Олександр Олесь.
Далі була Прага, Карлів університет.
Олег Кандиба спеціалізувався в археології, вивчав галицьку неолітичну кераміку, став одним з наймолодших докторів у своїй галузі. Здавалося б, життя увійшло в надійне русло, склалася успішна наукова кар'єра.
Ветеринар і поет: що ми знаємо про Олександра Олеся
Наприкінці 1920-их він уже сформований митець.
Разом із Євгеном Маланюком, Оленою Телігою та Юрієм Кленом стає членом знаної "вісниківської квадриги", що об'єднувала авторів львівського "Літературно-Наукового Вісника".
Для поета батькова письменницька слава - це незмінно обтяжливий спадок, неймовірний страх назавжди зостатися під його впливом, у тіні його творчості. Тож молодший автор виробляє власний стиль, виразно дистанціюючись від Олесевої пісенності й ліричності.
Ольжичеві вірші захоплюють предметністю образів, "археологічним" колоритом, навіть своєрідною музейністю.
Дуже вимовним для розуміння самого духу міжвоєнного часу видається Ольжичевий вірш "Робітня":