Question

На/дворі було по/весняному тихо. Дощик пробігши не/квапливо вулицею по/волі зник за садами укутаними блакитно/зеленою порослю. Біло/сніжний цвіт вишні в/раз засвітився набравши у свої чашечки роси. Те свято прозорості тривало однісіньку мить що/хвилини нагадуюч.. про швидкопли(н,нн)ість буття. Хтозна/звідки насунули хмари небо в/мить втратило свою голубінь а з вишневого гі(лл,л)я покотилися до/долу важкі сиві краплі. Раз/у/раз падаюч.. на землю вони розбивалися в/друзки ковзалися по траві напоєній до/схочу губилися в темних калюжах.

Answer 1

Ответ:

Надворі було по-весняному тихо. Дощик, пробігши неквапливо вулицею, поволі зник за садами, укутаними блакитно-зеленою порослю. Білосніжний цвіт вишні враз засвітився, набравши у свої чашечки роси. Те свято прозорості тривало однісіньку мить, щохвилини нагадуючи про швидкоплинність буття. Хтозна-звідки насунули хмари, небо вмить втратило свою голубінь, а з вишневого гілля покотилися додолу важкі, сиві краплі. Раз у раз, падаючи на землю, вони розбиваються в друзки, ковзалися по траві, напоєній досхочу, губилися в темних калюжах.​

Объяснение: