дам 100 балів!!!!! і підписку!!!!
скоро!!!!!
Ответы
Ответ:
Океани: Атлантичний, Тихий, Індійський, Північний Льодовитий
Моря: Аравійське, Балтійське, Баренцеве, Берингове, Біле, Східнокитайське, Східносибірське, Чукотське, Жовте, Норвезьке, Карське, Охотське, Північне, Середземне, Філіппінське, Чорне, Південнокитайське, Японське
Затоки: Бенгальська, Біскайська, Перська, Оманська
Протоки: Баб-ель-Мандебська, Берингова, Босфор, Гібралтарська, Дарданелли, Корейська, Ла-Манш, Малаккська, Ормузька
Теплі течії: Куросіо, Мусонна, Північноатлантична
Холодні течії: Курило-Камчатська
Канал: Суецький
Острови: Великобританія, Врангеля, Ірландія, Ісландія, Калімантан, Кіпр, Нова Земля, Новосибірські, Північна Земля, Сахалін, Сіцілія, Суматра, Сулавесі, Тайвань, Філіппінські, Шпіцберген, Шрі-Ланка, Ява, Японські
Півострови: Аппенінський, Аравійський, Індокитай, Індостан, Камчатка, Корея, Крим, Малакка, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотка, Ямал
Крайні точки: м. Челюскін, м. Піай, м. Рока, м. Дежньова
Гори: Альпи, Гімалаї, Іранське нагір’я, Кавказ, Карпати, Куньлунь, Памир, Тибет, Тянь-Шань, Уральські, г. Джомолунгма, г. Мон-Блан
Вулкан: Ключевська Сопка, Кракатау, Фудзіяма, Етна
Річки: Амдарья, Амур, Брахмапутра, Волга, Ганг, Дунай, Євфрат, Єнисей, Інд, Лєна, Меконг, Обь, Рейн, Сирдарья, Тигр, Янцзи
Озера: Аральське море, Байкал, Балхаш, Каспійське море, Мертве море, Ладозьке
Пустелі: Великий Нефуд, Гобі, Каракуми, Руб-ель-Халі, Такла-Макан, Тар
2)Особливості рельєфу материка. Серед інших материків Євразія виділяється найбільш складним і різноманітним рельєфом. Тут розташовані найвищі гірські хребти на Землі, великі плоскогір'я й низовини, найглибші западини.
Ads by optAd360
Сучасний рельєф материка сформувався в результаті тривалих процесів, що відбувалися в надрах Землі й на її поверхні.
У межах платформ сформувався рівнинний рельєф різної висоти. Величезні простори на сході Європи займає Східноєвропейська рівнина, яка сформувалася на однойменній платформі. Давнім азіатським платформам відповідають Середньосибірське плоскогір'я, Велика Китайська рівнина, плоскогір'я Декан, рівнина Аравійського півострова.
Більшість гірських систем Євразії приурочені до рухливих складчастих поясів. Великі простори материка належать до складчастих споруд палеозойського віку. У цей період 800-300 млн років тому утворилися Скандинавські та Уральські гори, хребти Алтаю, Саянів, Тянь-Шаню, Кунь-Луню. Під впливом зовнішніх сил вони згодом руйнувалися, згладжувалися, іноді перетворювалися на кам'янисті рівнини. Однак унаслідок нових гороутворювальних процесів у наступні геологічні епохи багато зруйнованих гір омолоджувалися, піднімалися окремими гігантськими брилами. Так виникли високі глибові та складчасто-брилові гори Центральної Азії. У той же час на місці сучасних Західносибірської рівнини й Туранської низовини відбувалися опускання, які заповнювалися водами морів, і палеозойські зруйновані структури виявилися похованими під могутньою товщею осадових порід.
Ads by optAd360
Характерною рисою Євразії є утворення гірських систем в областях кайнозойської складчастості. Через усю Євразію від Піренейського півострова на заході до Великих Зондських островів на південному сході простягнулися гірські споруди: Піренеї, Альпи, Апеннінські та Балканські гори, Карпати, Кримські гори, Кавказ, Памір, Гімалаї. Місцями гірські хребти розходяться і, чергуючись із плоскогір'ями, утворюють великі нагір'я — Малоазіатське, Іранське, Ті- бет. Ці гірські системи виникли кілька десятків мільйонів років тому на місці затопленого морем прогину між Євразією й Гондваною, утворивши Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс.
Другий складчастий пояс — Тихоокеанський — проходить уздовж ланцюга островів — Великих і Малих Зондських, Філіппінських, Японських, Курильських, Сахаліну, півострову Камчатка, а потім переходить на материк, захоплюючи його північно-східну окраїну. Острівні дуги сусідять із найглибшими океанськими жолобами: Маріанським, Філіппінським, Курило-Камчатським.
Складчастим областям відповідають гігантські сейсмічні пояси — Тихоокеанський та Європейсько-Азіатський, де відбувається найбільша кількість землетрусів. До сейсмічних поясів приурочені області вулканів. У поясах нової складчастості й у наші дні продовжуються активні тектонічні рухи.
У формуванні рельєфу Євразії велику роль відіграють зовнішні сили. У Євразії багато льодовикових форм рельєфу, що утворилися в період давнього заледеніння. Екзогенні процеси приводять до зрізаності рельєфу. У внутрішніх районах Євразії серйозними рельєфоутворювальними чинниками є вітер, перепади температури.
1.
Північний Льодовитий океан
Моря:
Баренцеве, Карське, Лаптєвих,
Східно-Сибірське, Чукотське.
Острови:
Шпіцберген, Земля Франца Йосифа,
Нова Земля, Північна Земля,
Новосибірські, Врангеля.
Півострови:
Кольський, Ямал, Таймир, Чукотський.
Тихий океан
Моря:
Берингове, Охотське, Японське, Жовте,
Східно-Китайське, Південно-Китайське.
Острови:
Сахалін, Курильські, Японські,
Філіппінські, Малі та Великі Зондські.
Півострови:
Камчатка, Корея.
Протоки:
Лаперуза, Малакська.
Індійський океан
Моря:
Аравійське, Червоне.
Затоки:
Бенгальська, Перська, Аденська.
Острови: Шрі-Ланка.
Півострови:
Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський
Атлантичний океан
Моря:
Середземне, Чорне, Азовське,
Балтійське, Північне, Норвежське.
Затоки: Біскайська, Ботнічна.
Острови:
Великобританія, Ірландія, Ісландія,
Сицилія.
Півострови: Балканський, Апеннінський,
Піренейський, Скандинавський, Крим.
Протоки: Ла-Манш, Гібралтарська.
2.
Рельєф Євразії дуже різноманітний: тут розміщені, як безкрайні рівнини, так і величезні гірські пояси. Рельєф материка тісно пов'язаний з його геологічною будовою.
Більшу частину Євразії складають рівнини, які сформувалися в межах давніх (докембрійських) та молодих (пізньопалеозойських) платформ.
Рівнини, які відповідають давнім платформам, значно припідняті, а їх поверхня погорбована. Це пов'язано з виходами кристалічного фундаменту на поверхню. До таких рівнин належать: Східноєвропейська рівнина, Середньосибірське та Аравійське плоскогір'я, плоскогір'я Декан, Велика Китайська рівнина. З фундаментом платформ пов'язані родовища корисних копалин магматичного походження (залізні руди, алмази), з осадовим чохлом - осадових (нафти, природного газу, кам'яного вугілля). Найбільший нафтовий басейн світу розміщений у Перській затоці, на затопленій морем частині Аравійської платформи.
Рівнини, що сформувалися на молодих платформах, у яких потужний осадовий чохол, мають плоску поверхню і є низовинами: Західносибірська, Туринська. Вони вирізняються величезними покладами нафти і природного газу.
3.
Джомолунгма (Еверест) - 8848м, Ельбрус - 5642 м, Піренеї, Альпи (Монблан) - 4 807 м., Апенніни, Карпати, Кримські, Кавказ, Гімалаї, нагір’я Тибет
4.
Єдиний материк, на якому представлені всі кліматичні пояси земної кулі. Із півночі на південь змінюють один одного арктичний, субарктичний, помірний, субтропічний, тропічний, субекваторіальний і екваторіальний пояси. На континенті відзначені найбільші на Землі контрасти температур. Особливістю материка є істотна зміна кліматичних умов не тільки з півночі на південь, але й із заходу на схід, а також наявність величезних областей із континентальним типом клімату.
Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники:
o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області;
o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь;
o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн;
o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них;
o чергування рівнин і гір.
Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів. Разом із ним на материк протягом усього року надходять повітряні маси з Атлантичного океану. Повітря, що формується над його поверхнею, особливо в областях, де простежується великий вплив теплої Північно-Атлантичної течії, характеризується плюсовою зимовою температурою та великою вологістю. Завдяки особливостям рельєфу атлантичні повітряні маси проникають далеко вглиб материка.
5.
Найбільшу територію займає помірний пояс. Тут добре виражені чотири пори року, що проявляються в зміні погодних умов і життєдіяльності рослин. Улітку температури досягають +25°С і вище, узимку опускаються до –15°С і нижче. Середньорічна температура коливається між +15 до 0°С. Тут переважають помірні повітряні маси й низький атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють випадання до 1000 мм і більше опадів на рік, але розподіляються дуже нерівномірно.
У межах помірного поясу сформувалися кліматичні області: морського помірно континентального, континентального й мусонного клімату. Якщо межі кліматичних поясів мають широтну довжину, то межі між областями – меридіональну.