Предмет: Литература, автор: sergeevamilana36

Подготовьте устный пересказ "критиков"от лица Петьки.Постарайтесь при пересказе передать характер взаимоотношений внука и деда,оценку Петькой конфликтной сиьуации между дедом и городскими гостями,причину его горьких рыданий в финале рассказа
Очень кратко

Ответы

Автор ответа: ahtemovaelina54
3

Ответ:

Устный пересказ:

Петька был очень дружен со своим дедом Тимофеем Макаровичем. Их объединяла одна страсть – любовь к кино. Она была настолько велика, что «половина дедовой пенсии уходила на билеты». Однако дед никогда не жалел потраченных денег, он жил в семье своего сына и считал, что совместные с внуком походы в кино – «это для пользы».

Тимофей Макарович всегда выбирал места в первом ряду: так дешевле, да и слышно лучше. Он чрезвычайно серьезно относился к увиденному и «любил высказаться по поводу того, что видел на экране».

Несмотря на возраст, дед очень остро чувствовал фальшь и был весьма категоричен в суждениях, «особенно в отношении деревенских фильмов». В таких случаях он неизменно вспоминал свою молодость, жизнь в селе, а Петька ему напоминал, что время изменилось, а вместе с ним и люди. Дед на это неизменно отвечал, что «всегда люди одинаковые».

Тимофей Макарович всегда спокойно обсуждал фильм с Петькой, но в присутствии взрослых стеснялся вступать в спор. И тому была серьезная причина.

Однажды Петька с дедом вернулись из кинотеатра не в духе: они смотрели комедию, но она им совершенно не понравилась. Тем временем в доме, где гостили Петькина тетя с мужем, все смотрели «по телевизору какую-то деревенскую картину».

Петька отправился учить уроки, а дед присоединился к родственникам. Но уже через несколько минут начал возмущаться тем, что показывают по телевизору. Супруг Петькиной тети поинтересовался причиной возмущения, и дед ответил, что таких плотников, как в кино, в жизни не бывает. Он «сам всю жизнь плотничал» и видит, что актер «даже топор правильно держать не умеет».

Московские родственники отнеслись довольно снисходительно к замечаниям Тимофея Макаровича, но тем самым еще больше раззадорили старика. Он отправился в Петькину комнату, но и там продолжал себя накручивать.

Раздраженный, дед взял деньги и вышел из дома. «Пришел через час пьяный» и продолжил изливать потоки возмущения на внука. Петька попытался было его уложить спать, но безуспешно. Дед вошел в комнату, «размахнулся и запустил сапогом в телевизор».

Пьяный Тимофей Макарович принялся кричать, дебоширить, чем очень напугал московских родственников. Петькина тетя привела участкового милиционера, и тот отвел строптивца в вытрезвитель.

Петька долго не понимал, что происходит. Когда же деда собрались уводить в участок, он «громко заплакал и кинулся защищать» его. Мать и тетя попытались успокоить мальчика, но тот еще долго плакал, жалея любимого деда.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: yanuska2002
1. Усі подані словосполучення е іменниковими в рядку:
A) доброта перемагає, схожий на батька, хтось із них;
Б) берег річки, осіння прохолода, батьківська хата;
B) розмовляти про справи, один із багатьох, німе запитання;
Г) брат з сестрою, уміння працювати, міцніший за сталь.

2. Односкладним є речення в рядку:
A) Мене сьогодні голуб розбудив (Л. Костенко).
Б) Черешні тут росли високі й розкішні (О. Гончар).
B) Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О.Довженко).
Г) Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (І. Нечуй-Левицький).

3. Непоширеним є речення в рядку:
A) Хліб і рушник – одвічні людські символи (В. Скуратівський).
Б) Хмельницький був іншої думки (П. Панч).
B) На південь стікає зоряна імла Чумацького Шляху (М. Стельмах).
Г) Між коморою та будиночком ворота й хвіртка (О.Довженко).

4. Складним є речення в рядку:
А) Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький).
Б) В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості і незнищенності нашої землі (3 журналу).
В) Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй (Л. Костенко).
Г) Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар).

5. Спонукальним є речення в рядку:
A) Невже до нього нема довіри? (К. Гордієнко)
Б) Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни! (І. Франко)
B) Моя душа здригнулася словами (Л. Костенко).
Г) В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота (Л. Костенко).

6. Допущено помилку у словосполученні в рядку:
А) поквитатися з насмішником;
Б) ліки для хвороби;
В) покладатися на друзів;
Г) братися за роботу.

Завдання 7-9 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між словосполучепням і головним словом у ньому.
1) Утомлена мама; А. Утома;
2) утомлена за день; Б. мама;
3) утома від роботи. В. утомлена;
Г. від роботи.

8. Установіть відповідність між словосполученнями, які є синонімічними тест для тематичного оцінювання.
1) Роботу виконано; А. Робота виконана;
2) після повернення зі школи; Б. захмарні вершини;
3) вершини за хмарами. В. повернувшись зі школи;
Г. викопавши роботу.

9. Установіть відповідність між другорядним членом і реченням із ним.
1) Додаток; А. А дитя осталось, плаче бідне… (Т. Шевченко)
2) означення; Б. Пілікає нудно десь гармошка (А. Головко).
3) обставина. В. Так, ти богиня! (І. Франко)
Г. Праця чоловіка годує, а лінь марнує (Народна творчість).

Прочитайте текст. Виконайте завдання тематичного оцінювання 8 клас №10-11 до нього
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.

(За В. Скуратівським)

10. Позначте речення, які є простими.

11. Позначте речення, у яких наявні однорідні присудки.

12. Висловіть власні міркування з приводу того, що таке людяність (6 -7 речень). Використайте різні типи речень за метою висловлювання: розповідні, питальні та спонукальні.
Предмет: Русский язык, автор: математика152
Предмет: Математика, автор: приветвсемпривет1