у пролозі автор використав прийом антитези для змалювання двох ворожих суспільних станів панського і селянського. За твором дорогою ціною пожалуйста
Ответы
Відповідь:
мій варіант відповіді, хоча на істину в останній інстанції не претендую:
У пролозі до твору "Дорогою ціною" для змалювання двох ворожих суспільних станів : панського і селянського Михайло Коцюбинський використав такий художній засіб як антитеза.
Наприклад, описуючи підневільних селян він каже так: "ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів", "робуче бидло", яке записане у "господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми", "живий робочий інвентар-хлоп". Люди не витримували і втікали, але на таких втікачів організовувалися лови, а впійманого чекала лиха доля: "його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана.."
Самі ж пани є "власниками душ", які на противагу безправному селянину, могли собі дозволити таке відношення до звичайної людини, знаючи, що не понесуть за це ніякого покарання.
Протиставляється також те, що селяни, втікаючи у пошуках волі, залишали "....на рідній землі все дороге, все миле серцю", безстрашно втікали "..туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні- то полягти кістками на вічний спочинок..." а пани "..найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного", готові на все, щоб не втратити незмірні скарби, "..які давала панові оброблена хлопом українська земля".
Тобто, змальовано образи раба і його господаря.
Пояснення: