Пожалуйста про Тютчева
Ответы
Ответ:
ТЮТЧЕВ, Федір Іванович (Тютчев, Фёдор Иванович — 23.11.1803, Овстут — 15.07. 1873, Царське Село) — російський письменник.Тютчев народився у садибі Овстуг Брянського повіту Орловської губернії у давній дворянській родині. Його дитинство минуло в садибі Овстузі, у Москві та підмосковному маєтку Троїцьке. У сім'ї панував патріархальний поміщицький побут. Тютчев, рано виявивши нахили до навчання, здобув добру домашню освіту. Його вихователем був поет і перекладач С. Раїч (1792—1855), котрий познайомив Тютчева з творами античності та класичної італійської літератури. У 12 років майбутній поет під керівництвом свого вчителя перекладав Горація і писав, наслідуючи його, оди. За оду "На новий 1816рік" у 1818 р. був удостоєний звання співробітника Товариства любителів російської словесності. У "Працях" Товариства у 1819 р. був уперше опублікований його твір — вільний переспів "Послання" Горація до Мецената.
У 1819 р. Тютчев вступив на відділ словесності Московського університету. За роки навчання зблизився з М. Погодіним, В. Одоєвським. У той час почали формуватися його слов'янофільські нахили. Будучи студентом, Тютчев писав і вірші. 1821 р. закінчив університет і отримав місце в Колегії іноземних справ у Петербурзі. У 1822 р. його призначили позаштатним чиновником російської дипломатичної місії у Мюнхені.
У Мюнхені Тютчев як дипломат, аристократ і літератор опинився у центрі культурного життя одного з найбільших міст Європи. Вивчав романтичну поезію і німецьку філософію, зблизився з Ф. Шеллінґом, подружився з Г. Гайне. Переклав російською мовою вірші Гайне (перший із російських поетів), Й. К. Ф. Шиллера, Й. В. Ґете та ін. німецьких поетів. Власні вірші Тютчев публікував у російському журналі "Галатея" і альманасі "Північна ліра" ("Северная лира").
У 1820—1830 pp. були створені шедеври філософської лірики Тютчева "Silentium!" (1830), "Heme, що мислите, природа..." ("Не то, что мните вы, природа...", 1836), "Про що так віє вітровій?.." ("О чем ты воешь, ветр ночной?..", 1836) та ін. У віршах про природу була очевидною головна особливість тютчевської творчості на цю тему: єдність зображення природи і думки про неї, філософсько-символічний зміст пейзажу, олюдненість, одухотвореність природи:
Не те, що мислите, природа:Не зліпок, не бездушна твар —В ній є душа, в ній є свобода,В ній мова є й любові жар...("Не те, що мислите, природа", тут і далі пер. Р. Ладики)У 1836 р. у пушкінському журналі "Современник" за рекомендацією Т. Вяземського і В. Жуковського була опублікована збірка з 24 віршів "Вірші, надіслані з Німеччини" ("Стихи, присланные из Германии"), підписана "Ф.Т.". Ця публікація стала етапною у його літературній долі, принесла йому визнання. На загибель О. Пушкіна Т. відгукнувся пророчими рядками: "Тебе, немов кохання перше, // Росії серце не забуде" ("29-е січня 1837").
У 1826 р. Тютчев одружився з Е. Петерсон, потім захопився А. Лерхенфельд (їй він присвятив кілька віршів, серед яких — відомий романс "Я вас зустрів —і все минуле..." ("Я встретил вас — и все былое...", 1870). Роман з Е. Денберг виявився настільки скандальним, що Тютчева перевели із Мюнхена у Турин. Тютчев важко пережив смерть дружини (1838), проте незабаром одружився з Денберг, самовільно виїхавши для вінчання у Швейцарію. За це його звільнили з дипломатичної служби і позбавили звання камергера.