Предмет: Литература, автор: 457789

Яким постає в "Пісні про Роланда" Карл?Схарактеризуйте стосунки короля з його васалами.​

Ответы

Автор ответа: samiramystafaeva16
10

Объяснение:

Карл Великий – король Франції. У творі він зображений як ставний чоловік з гордою поставою. Сиве волосся, біліша, ніж сніг, борода, величний і прекрасний. Цей портрет, однак, не відповідає дійсності, адже у 778 році Карлові було лише 36 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем.) (вірш 8). Могутність Карла, його досвід, уміння завойовувати держави визнає та поважає і цар сарацин Марсилій. Це мудрий правитель, який усім серцем вболіває за свою державу та своїх васалів. Карл глибоко переживає за долю військового походу. У «Пісні про Роланда» Карлові сняться два сни, які стають «віщими». Перший він бачить тоді, коли дружина короля наближається до сарагоських земель. Карлу сниться, що Ганелон схопив списа, а той розсипався. А потім неначе на Карла накинувся ведмідь, а з Арденських гір на нього мчиться страшенний леопард. Карл відкусив у ведмедя вухо, а з леопардом вступив у бій. Усе це віщує, що незабаром станеться велика битва. А в іншому сні, коли Роланд бився з маврами, Карлові сниться страшенна буря, грім, блискавиця, вогонь, які падають з неба на франків. На військо напали страшні чудовиська, грифи, змії, леопарди, і воно застогнало. А на Карла накинувся величезний лев і зав’язалася страшна сутичка. Хто переможе — невідомо. Але в другому сні Карлові з’являється ангел. Це є свідченням того, що Бог все ж таки на боці франків і вони переможуть ворога, але зі значними втратами. У творі є й інші прикмети. Так, коли Карл, відправляючи Ганелона послом до маврів, подав йому рукавицю зі своєї правої руки, вона упала. Це було поганою прикметою перед початком будь-якої справи. Взагалі, обряд передачі рукавиці кілька разів повторюється у творі.


liza116358: Так які були стосунків між королем та васалами ?
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: elizavetaryz
Раскрыть скобки и поставить знаки препинания
(С)конца сентября наши сады и гумна пустели погода круто менялась. Ветер по целым дням рвал и трепал деревня дожди поливали их с утра до ночи. (Из)редк..
сквозь тучи начинал пробиваться освещая землю трепещущий солнечный свет(4). Воздух делался чист и ясен а лучи ослепительно горели между растрёпанными ветвями которые живою сеткою двигались и волновались от ветра. Холодно сияло(1) на севере лазурное небо над тяжёлыми свинцовыми тучами из-за которых медленно выплывали цепи облаков похожие на блестящие хребты снеговых гор. Ветер волновал сад разрывая(2) в клочья (не)прерывно бегущую из кухонной трубы струю дыма и (с)нов.. нагоняя облака. Они бежали быстро и (не)высоко затуманивая солнце. Погасал его блеск закрывались(3) окошечко в голубое небо. Без солнца в саду становится пустынно и скучно (в)новь начинает сыпаться непрекращающийся дождь... Сперва тихо осторожно потом всё гуще и, наконец, превращается в ливень с бурей и темнотою. (По И.А. Бунину)
Предмет: Алгебра, автор: укукукв