цитати що характеризують Анастазі і Фанні як людину
СРОЧНО!!!!!!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Анастазі де Ресто
Фанні Мальво
Живе на Гельдерській вулиці.
«килим на мармурових сходинках».
«Графиня ще не вставала. Її можна побачити після дванадцятої. Вона повернулась з балу о третій» .
«Художник дорого б дав, щоб побути хоч декілька хвилин в спальні мого боржника в цей ранок».
«Зате яку ж я красуню тут побачив! В поспіху вона тільки накинула на голі плечі шаль з кашеміру і куталася в неї так майстерно, що під цим покривалом виднілась вся її статна фігура. На ній був лише пеньюар з білосніжним рюшем — не менше двох тисяч франків в рік йшло на прачку. Голова її була недбало пов’язана, як у креолки, шовковою хусткою, а з-під неї вибивалися крупні чорні локони».
«Розкрите ліжко була зім’ято, і безладдя її говорило про тривожний сон. Складки завіс у ліжка дихали солодкою млістю, збите простирадло на голубому шовковому пуховику, зім’ята подушка різко біліла на цьому блакитному фоні мереживними своїми оборками, здавалося, ще зберігали неясний відбиток чудових форм, що подразнювали уяву. На ведмедячій шкурі, розстеленій у бронзових левів, що підтримують ліжко червоного дерева, блищав атлас білих туфельок, недбало скинених втомленою жінкою після повернення з бала. Із спинки стільця звішувалося зім’яте плаття, рукавами торкаючись килима. Навкруги ніжки крісла обвилися прозорі панчохи. По канапці протягнулися білі шовкові підв’язки.
Живе на вулиці Монмартр.
«ветха хвіртка у воротях. Двір, в який не проникає сонце».
«Взагалі я дуже рідко куди виходжу, але, знаєте, коли всю ніч просидиш за роботою, хочеться піти викупатися».
«квартира з двох кімнат, де все виблискувало чистотою, блищало, як новенький дукат; ні порошинки не було на меблях в першій кімнаті».
«молоденька дівчина, одягнена просто, але з витонченістю парижанки; у неї була граціозна головка, свіжіше личко і привітний вигляд: красиво зачесане каштанове волосся прикривало віскі, і це надавало якийсь тонкий вираз її блакитним очам, чистим, як кристал. Сонце, пробиваючись крізь завіски на вікнах, осявало м’яким світлом весь її скромний вигляд».
«Навкруги неї стопками лежали розкроєні шматки полотна, і я зрозумів, чим вона заробляла на життя: вона була швачкою».
«Переді мною, поза сумнівом, була дівчина, яку потреба змушувала працювати не розгинаючи спини, — ймовірно, дочка якого-небудь чесного фермера: на обличчі у неї ще видніли- ся дрібні веснянки, властиві сільським дівчатам
Объяснение: