Question

Хрещатик.
Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом на тротуарах – люди; посередині, на бруківці, – машини… Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком… Праворуч – багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі – здоровенна десятиповерхова міськрада (скільки ж то в ній людей радиться – така велика!).
Десь за міськрадою – вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються – то костел.
За вулицею Прорізною Хрещатик звертає праворуч і, порозсувавши будинки подалі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає…
Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви знаєте, – це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов повз метро!
1. Визначте тему й основну думку.
2. З’ясуйте тип і стиль мовлення. Думку обґрунтуйте.
3. Назвіть слова, які використовує автор для опису місцевості (зокрема вулиці).
4. Які з речень вказують на позицію спостерігача? Яку роль вони відіграють у тексті?

Answer 1

Тема: Хрещатик - центральна вулиця Києва.

Тип мовлення - опис з елементами розповіді. Стиль - художній.

Слова для опису вулиці: широкий, як Дніпро; будинки громадяться; склом виблискує; здоровенна міськрада; телевізійна вежа небо проштиркує.

На позицію спостерігача вказують речення: скільки ж то в ній людей радиться – така велика!  Оце висота! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов повз метро!

Ці речення висловлюють подив, здивування і відчуття захоплення спостерігача.