Предмет: Информатика, автор: ruzadorovr

Задача на C++ - Подсчитать произведение положительных элементов

Даны два массива. Подсчитать произведение положительных элементов того массива, в котором окажется минимальный элемент. Число элементов массива не более 10. Формат элемента +-ццц. Вид распечатки результатов разработать самостоятелно.

Ответы

Автор ответа: Famouse
0

#include <iostream>

using namespace std;

int main()

{

bool firstArrMore = true;

int firstArr[] = { 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 };

int firstArrLength = sizeof(firstArr) / sizeof(int);

int firstArrComposition = 1;

int secondArr[] = { 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 };

int secondArrLength = sizeof(secondArr) / sizeof(int);

int secondArrComposition = 1;

int min = firstArr[0];

for (int i = 0; i < firstArrLength; i++) {

 cout << firstArr[i] << " ";

 if (min > firstArr[i]) {

  min = firstArr[i];

 }

 if (firstArr[i] > 0) {

  firstArrComposition *= firstArr[i];

 }

}

cout << endl;

for (int i = 0; i < secondArrLength; i++) {

 cout << secondArr[i] << " ";

 if (min > secondArr[i]) {

  min = secondArr[i];

  firstArrMore = false;

 }

 if (secondArr[i] > 0) {

  secondArrComposition *= secondArr[i];

 }

}

cout << endl << "The most less element in ";

if (firstArrMore) {

 cout << "first array" << endl;

 cout << "Composition is " << firstArrComposition << endl;

}

else {

 cout << "second array" << endl;

 cout << "Composition is " << secondArrComposition << endl;

}

}

Приложения:
Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: Аноним
Помогите определить главную мысль оповидання !
^ БАБУСИН ОНУЧОК

Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи. Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять — купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір’я.

— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко. — Послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?

— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

— Зате я, бабуню, хутко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться! Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.

— Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе в пелену.

— Не бійтеся! — гукає згори хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!

— Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, штани залишиш на сучку.

Сидить Андрійко вгорі, між небом і землею, обриває стиглі ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди пригощає яблуками та вишнями, не свариться, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок.

Живе вона самотньо, от і роздає гостинці сусідським дітлахам. Андрійко глянув униз. Бабуся зіперлася на палицю, така маленька і суха, як маківка.

— Бабуню, а де ваші внуки?

— Далеко, ой, далеко, — хитає головою. — Онучок, як місячко, одненький. Мабуть, виріс уже...

— А чому він не їде до вас?

— Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише...

Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

— Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко тримати тебе.

Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку. Баба Стеха полегшено зітхає: — От і гаразд.

— Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.

— Еге ж, — старенька неквапно ступає, обмацуючи стежку палицею. — Вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.

На рундуку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску. — Бери, Андрійку. Мені вистачить.

Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, що вибилося з-під хустки, й раптом каже:

— Бабусю, візьміть мене внуком...
Предмет: Математика, автор: ladygina2711001