Предмет: Математика, автор: Аноним

в магазине продаются блинчики в различных упаковках. Какое наибольшее количество блинчиков можно купить на 320 руб.?
Кол.блинчиков в упаковке Цена за упаковку
8 120 руб.
7 112 руб.
4 70 руб.

Ответы

Автор ответа: desand8
3

Ответ:

20 блинчиков.

Пошаговое объяснение:

Какое наибольшее количество блинчиков можно купить на 320 руб.?

Есть три вида упаковок блинчиков :

По 8 шт/уп за 120 руб.

По 7 шт/уп. за 112 руб.

По 4 шт/уп ха 70 р.

Разделим сумму имеющихся денег, на стоимость упаковок.

1) 320 : 120 ≈ 2,(6) упаковки, то есть на 320 р. можно купить 2 упаковки блинчиков по 120 р., и останется еще :

320 - 120 * 2 = 320 = 240 = 80 р., на которые можно купить еще одну упаковку блинчиков по 70 р.

Всего получится блинчиков:

2 * 8 + 4 = 20 шт.

2) 320 : 112 = 2,95 упаковок , здесь также можно купить 2 упаковки блинчиков  по 112 р., и это будет

112 * 2 = 224 р. и останется еще

320 - 224 = 96 р. на которые можно купить, дополнительно 1 упаковку блинчиков по 70 р.

Всего получится блинчиков:

7 * 2 + 4 = 18 шт.

3) 320 : 70 = 4,6 упаковки, а здесь можно купить 4 упаковки блинчиков по 70 р. остаток денег составит :

320 - 4* 70 = 40 р.

Всего получится блинчиков:

4 * 4 = 16 шт.

Наибольшее количество блинчиков на 320 р. можно купить , если купить 2 упаковки по 120 р. и 1 упаковку по 70 р.. Получится 20 блинчиков.

Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: Аноним
Помогите определить главную мысль оповидання !
^ БАБУСИН ОНУЧОК

Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи. Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять — купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір’я.

— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко. — Послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?

— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

— Зате я, бабуню, хутко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться! Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.

— Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе в пелену.

— Не бійтеся! — гукає згори хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!

— Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, штани залишиш на сучку.

Сидить Андрійко вгорі, між небом і землею, обриває стиглі ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди пригощає яблуками та вишнями, не свариться, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок.

Живе вона самотньо, от і роздає гостинці сусідським дітлахам. Андрійко глянув униз. Бабуся зіперлася на палицю, така маленька і суха, як маківка.

— Бабуню, а де ваші внуки?

— Далеко, ой, далеко, — хитає головою. — Онучок, як місячко, одненький. Мабуть, виріс уже...

— А чому він не їде до вас?

— Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише...

Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

— Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко тримати тебе.

Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку. Баба Стеха полегшено зітхає: — От і гаразд.

— Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.

— Еге ж, — старенька неквапно ступає, обмацуючи стежку палицею. — Вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.

На рундуку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску. — Бери, Андрійку. Мені вистачить.

Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, що вибилося з-під хустки, й раптом каже:

— Бабусю, візьміть мене внуком...
Предмет: Математика, автор: ladygina2711001