Предмет: Алгебра, автор: akromnur

на сколько градусов повернуты часы за 30 минут​


MakRus0: Что значит "на сколько градусов повернуты часы"? Градусная мера угла между стрелками?

Ответы

Автор ответа: AgentQueen
6

Ответ:

На 180 градусов.

Объяснение:

Так как полный оборот часов = 360 градусам.Следовательно половина или 30 мин = 180 градусам.

Автор ответа: MakRus0
3

Ответ: 165°

Объяснение:

Если всё-таки нужна градусная мера угла между стрелками, то минутная стрелка повернется на 180°, а часовая, в свою очередь, на 180°/12=15°

Значит угол между стрелками будет равен 165°

Если нужны пояснения, то спрашивай

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: taras1501
ДАЮ З4 БАЛА СРОЧНО ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

Його зненацька охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, в невідоме? І він зупинився серед шляху. Замислився. Озирнувся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися вершини, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти. До того ж їх оточували непрохідні хащі, глибокі яруги, гострі стрімчаки й бескиди…

І все ж він рішуче зійшов з гладенької дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця: ні колюче терня, ні скелясті крутосхили, ні глибокі урвища. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» - жахалися одні, що спокійно дибали гостинцем. «Відчайдушний!» - захоплено вигукували інші, які вже готувалися рушити й собі услід за сміливцем. «Щасливий!» - зітхали ті, що через свою кволість, несміливість чи полохливу вдачу не могли піти за першопрохідцем. А були й такі, що мовчки заздрили й потайки зневажали сміливця.

Що йому до того! Він уперто здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання, його щастя, його слава й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий! А йому тоді йшов уже тридцять другий. За спиною в нього і вчителювання, і участь у боях, і робота в провідній республіканській газеті художником-ілюстрато-ром, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали гострі, дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі щодня приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим, і пророкували йому творче майбуття. А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Все дужче й дужче почувався невдоволеним, бо відчував у со^і силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі після роздумів він рішуче вийшов зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишив мольберт, фарби, закінчені й незакінчені полотна - залишив назавжди. З плащем через плече й дорожнім портфелем у руці поспішив на вокзал, сів у поїзд, що повіз його на берег Чорного моря, в красуню Одесу. А вранці він уже стояв перед директором кінофабрики і промовляв три заповітних слова:
- Хочу стати режисером!
Предмет: Қазақ тiлi, автор: marketkoktem