Предмет: Математика, автор: ahmirovk

В соревнование по лыжам участвовали 53 человека.
Девочек было на 17 меньше,
Чем мальчиков и сколько девочек участвовали в соревнованиях​


romasalomatin36: 33 мальчика, 17 девочек
ahmirovk: а уровнением можно? прост мне так задали
romasalomatin36: стой не тот ответ
romasalomatin36: 36 мальчиков
romasalomatin36: 17 девочек
romasalomatin36: уровнение 53-х равно 36
romasalomatin36: у меня равно не пишет
romasalomatin36: 53- 36 равно 17
romasalomatin36: проверка 53 - 17 равно 36

Ответы

Автор ответа: kaaaaaaktaaak
0

Ответ:

Девочек х, тогда мальчиков х + 17

х + х + 17 = 53; 2х = 53-17 = 36; х = 36:2 = 18

18+ 17 = 35

Пошаговое объяснение:

Ответ: 35 мальчиков и 18 девочек

Автор ответа: Alikhan2008
0

Ответ:

18(девочек)

35(малчиков)

53(все)

Пошаговое объяснение:

ыфпамч

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: 1vbif
Предмет: Українська література, автор: diana0997
запитання до вірша " співець" Леся Українка! Пожалуйста придумаете вопроси срочно надо!! вот стих: Співець
Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Пісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток, –
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий
Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на вітання
Поранній зорі…

Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час, –
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, –
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна

Пугача віщого крик – гук єдиний.
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів солов’їний?
Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красує там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі,
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!
Предмет: Математика, автор: калмурат