описати Марусю Чурай
СРОЧНО!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Є припущення, що Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.
Маруся Чурай родилась в 1625 году в семье казацкого сотника Гордея.
После смерти отца, казнённого вместе с Павлюком, она осталась жить с матерью в Полтаве. В юности у девушки было много поклонников, к которым принадлежал и молодой козак Иван Искра, но своё сердце она отдала своему молочному брату Грицю Бобренко, сыну хорунжего Полтавского полка, с которым была тайно помолвлена. Когда в 1649 году началась Хмельниччина, Гриць отправился на войну, обещая вернуться. Девушка ждала его 4 года. Но, вернувшись в Полтаву, Гриць уже не обращал внимания на Марусю, так как полюбил другую (вариант — женился на ней) — племянницу Мартына Пушкаря Галю Вишняк из состоятельной полтавской семьи. Преданная девушка не выдержала утраты и решила отравить себя зельем, которое случайно выпил Гриць (по другой версии — умышленно отравила его).
Летом 1652 года полтавский суд приговорил Марусю к смертной казни. Текст приговора хранится в материалах казацкого законодательства XV—XVII вв. в Центральной научной библиотеке АН Украины — теперь это единственное доказательство существования Маруси Чурай.
Умерла в возрасте 28 лет. По другим данным, Иван Искра доставил к эшафоту, где её должны были казнить, грамоту Хмельницкого о помиловании её из уважения к заслугам отца.
Умерла в 1652 году в Полтаве от туберкулеза вскоре после помилования или стала монахиней одного из монастырей.[1]
Объяснение: