Предмет: История, автор: kakovika88

Розкажіть про розселення племінних союзів східних словян на території України.БУДЬ ЛАСКА ДОПОМАЖІТЬ!!​

Ответы

Автор ответа: ymna33
7

Ответ:

Розселення слов’ян

Писемні джерела І тисячоліття до н. е. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані.

Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. е. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. е. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.

Візантійські автори VI ст. Прокопій Кесарійський, Менандр Потиктор, Маврикій Стратег знали слов'ян під назвою венедів, антів та склавінів і характеризували їх як численний народ, який брав активну участь в історичних подіях Південної і Південно-Східної Європи.

Анти (східні слов'яни), очевидно, були предками українців. Вони жили між Віслою, Карпатами і Дніпром, згодом дійшли до Дону і Чорного моря. Анти ходили походами на Візантію до Константинополя. Вони не підпорядковувалися волі однієї людини, а всі справи вирішували на віче.

У той же період на зміну гунам приходять нові кочові орди: болгари, за ними авари. Тюркська орда болгар з'явилася в Європі наприкінці V ст. Частина їх заснувала своє царство на Волзі, а решта вже в VI ст. пройшла на нижній Дунай і оселилася там у колишній римській провінції Мезії.

Авари, або обри, як їх називав найдавніший вітчизняний літопис, у середині VI ст. прийшли від Каспійського моря і оселилися на півдні України поблизу Азовського моря. У другій половині VI ст. вони заснували державу на середньо-дунайській рівнині, звідки нападали на візантійську область, на антів та інших сусідів.

Назва "анти" проіснувала недовго, до початку VII ст. Після 602 р. вона щезла з історичних хронік. Згідно з однією з історико-лінгвістичних версій у процесі розселення на Балканах анти змішалися зі склавинами і далі були вже відомі під спільною назвою "слов'яни".

Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: KyberPrime
Напишите КРАТКИЙ ПЕРЕСКАЗ НА АНГЛИЙСКОМ языке.


When Cristina Sanchez told her parents that she wanted to become a bullfighter instead of a hairdresser, they weren't too pleased. But when she was eighteen her parents realised that she was serious and sent her to a bullfighting school in Madrid, where she trained with professionals. 

Since last July, Sanchez has been the most successful novice in Spain and is very popular with the crowds. After brilliant performances in Latin America and Spain earlier this year, Sanchez has decided that she is ready to take the test to become a matador de toros. Out of the ring, Sanchez does not look like a matador. She is casually elegant, very feminine and wears her long blond hair loose. She seems to move much more like a dancer than an athlete, but in the ring she is all power. 

When she was fourteen, Sanchez's father warned her that the world of bullfighting was hard enough for a man and even harder for a woman. It seems he is right. "It really is a tough world for a woman," says Sanchez. "You start with the door shut in your face. A man has to prove himself only once, whereas I have had to do it ten times just to get my foot in the door." 

In perhaps the world's most masculine profession, it would seem strange if Sanchez had not met problems. But even though Spanish women won the legal right to fight bulls on equal terms with men in 1974, there are still matadors like Jesulin de Ubrique who refuse to fight in the same ring as her. 

Sanchez lives with her family in Parla, south of Madrid. Her family is everything to her and is the main support in her life. "My sisters don't like bullfighting, they don't even watch it on TV, and my mother would be the happiest person in the world if I gave it up. But we get on well. Mum's like my best friend." 

When Sanchez is not fighting she has a tough fitness routine - running, working out in the gym and practising with her father in the afternoon. By nine she is home for supper, and by eleven she is in bed. She doesn't drink, smoke or socialise. "You have to give up a lot," says Sanchez. "It's difficult to meet people, but it doesn't worry me - love does not arrive because you look for it." 
Sanchez spends most of the year travelling: in summer to Spanish and French bullfights and in winter to Latin America. Her mother dislikes watching Sanchez fight, but goes to the ring when she can. If not, she waits at home next to the telephone. Her husband has had to ring three times to say that their daughter had been injured, twice lightly in the leg and once seriously in the stomach. After she has been wounded, the only thing Sanchez thinks about is how quickly she can get back to the ring. "It damages your confidence," she says "but it also makes you mature. It's just unprofessional to be injured. You cannot let it happen." Sanchez is managed by Simon Casas, who says, "At the moment there is no limit to where she can go. She has a champion's mentality, as well as courage and technique."
Предмет: Русский язык, автор: opkjl54
Предмет: Химия, автор: Romashkatv123