Предмет: Українська література, автор: Special25forces

У кого Кулаківський обманом відібрав документи.

Special25forces: Может бить но для меня самотійна

malina8cipollino: Ти ба, напався! Підняла коралі, надягла мерщій на шию. Втретє чоловік озирається: що за мара? Нікого! Вчетверте — нікого! Перехрестився та й став далі слухати, що кажуть.

Софійка вслухалась і собі.

malina8cipollino: — Маєтності дворян Жуковських, Пашковських, їжакевичів, Дульських і Старосвітських, а також їхнього предводителя Міщенка з його великодушної згоди сукупно з хатами, худобою, десятинами поля, а також шляхетськими званнями вважати однині проданими панові Гордієві Кулаківському за вищевказаною ціною. Понеже всі гроші сплачено в акурат Данилові Міщенкові, під чим він власноручно підписався, з усіма претензіями звертатися до нього…

malina8cipollino: — Простіть! Не винен! Не брав! Не хотів! Лихий попутав! — каявся нещасний одурманений Міщенко, але його ніхто не слухав. Натомість кожен норовив дати йому добрячого штурхана.

— Тихо, люди, тихо! — На кін вийшов Гордій Кулаківський.

malina8cipollino: Юрба притихла.

— Кожному, хто схоче, дозволяю викупити свою частку! — заявив той. — Звертайтеся до мого економа…

Далі усе заглушив людський ґвалт.

Міщенко прибіг до своєї хати. У двір висипало повно родичів.

— Скоріше, сину, втікай! — показував на запряжену й повантажену однокінку сивий батько. — Пересидиш лиху годину десь у тихім закутку! Ми вже якось тут самі твій сором покриватимем!..

malina8cipollino: — На кого ж дітей покидаєш?! — заголосила дружина, припадаючи до двох безвусих юнаків.

Але запряжка вже була ген за околицею, зостався тільки синій слід на свіжому снігу…

malina8cipollino: Может єтот отрывок из книги поможет

Special25forces: А де відповідь

malina8cipollino: внизу!

Special25forces: У Данила