Предмет: История, автор: majer115512

1. Поясніть значення понять: «Східний вал», плацдарм, чорносвитники.
2. Назвіть наступальні операції Червоної армії, в результаті яких було визволено Україну.
3. Поміркуйте. Які воєнні злочини вчинила радянська влада під час визволення України? Відповідь обґрунтуйте.
4. Яку битву називають «Сталінградом на Дніпрі»?.Чому?.
5. Чому німці будували «східний вал», а Червона армія створювала плацдарми?

Ответы

Автор ответа: Iniushyna
2

Відповідь:

1.Східний вал - стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943р.

Плацдарм - територія, використовувана якою-небудь державою при накопичення військ, бойової техникі і розгортання військових дій

Чорносвитники - умовна назва тіхотних підрозділів Червоної армії, які були сормовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення.

2.Переможна ''Битва за Дніпро'' відкрила для Червоної армії шлях на Правобережжя та Південну Україну. Перемога під Корсунь - Шевченківській наступальній операції січня - лютого 1944р. увійшло в історію під назвою ''Сталінград на Дніпрі''. Під час Львівсько - Сандомирської наступальної операції Червона армія зайняла Західні  області України й увійшла на територію Польщі. 8 жовтня 1944р. від ворога було звільнений останній населений пункт УРСР - село Лавочне Дрогобицької області. 28 жовтня 1944р. повністю взяли під свій контроль Закарпатську Україну.

3. Підрив греблі Дніпрогесу в Запоріжжі із перших місяців війни радянське керівництво під час відступу намагалося застосовувати тактику '' випаленої землі'', тобто знищувати всю інфраструктуру без будь-якої турботи про майбутню долю населення, що не могло евакуюватися одним із найжорстокішим проявів цієї тактики стало замінування греблі Дніпровської гідроелектростанції в Запоріжжі.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Другие предметы, автор: Аноним
СЖАТЬ ИЗЛОЖЕНИЕ Кузница стояла у обочины полевого проселка, стороной обегав-шего Малые Серпилки. Говорят, кузница была построена каким-томужичком, который, разжившись деньгой, поставил рядом и заезжийдвор, где, сказывают, он брал не только деньги, но и не брезговал ниовсом, ни нательным крестом.Во время революции серпилковцы самолично сожгли заезжийдвор, а заодно и кузницу спалили, правда, в то же время поняли, чтоони это сделали зря. Тогда привезли они материал и отстроили куз-ницу заново. И с тех пор исправно служила кузница сначала серпил-ковской коммуне, а потом и колхозу.Правда, был случай, который имеет к этому повествованию непо-средственное отношение, когда кузница в Малых Серпилках вдругумолкла. Нежданно-негаданно умер кузнец Захар Панков. Это былне просто кузнец, к нему ездили со всякими остроумными деталямидаже из других районов. Бывало, какая-нибудь деталь в тракторелопнет, а такую же точно ни в районе, ни в области найти не могут,тогда едут к Захару, просят его, чтобы выручил. Захар покрутит по-ломанную деталь в руках (виду он был сурового, подвязывал волосытесьмой, смоляная борода на полфартука — он был похож на ста-ринного оружейника, но в современной технике он толк знал), ино-гда даже посмотрит на нее через увеличительное стекло. Ни слова нескажет, завернет деталь в тряпочку и положит в карман. Раз взял —значит, поможет. Да не только посмотреть, но и послушать работуЗахара было любо. Бывало, начнут с молотобойцем Ванюшей отби-вать — что соборная звонница: колотят молотки на разные голоса.Настоящий праздник в Серпилках! Особенно весной: небо синее,теплынь, капель, и они звонят на весь белый свет…В эти же года призвали Ванюшку на воинскую службу, и совсемосиротела кузница: стоит с распахнутыми воротами. Серпилковцы,привыкшие к веселому позвякиванию молотков, чувствовали себятак, как будто ходики в хатах остановились, и им было как-то не-уютно. Пожалели они, что в свое время не подставили к Захару како-го-нибудь смышленого мальца, который бы перенял его искусство. Ивдруг услышали они, как с осенних полей, явственно долетело:«Дон-дон-дзинь…»