Предмет: Алгебра, автор: makargak

Используя дополнительную литературу и ресурсы Интернета, ответь на вопрос: Какие достижения русских учёных XX (20) века являются наиболее важными для общества? Запиши своё мнение.

makargak: struct

Ответы

Автор ответа: inessamagalas

Ответ:

И. Сикорский создал первые отечественные самолеты и вертолет. Для доставки людей и грузов, особенно в труднодоступные районы или в срочных случаях это весьма значимо!

З. Ермольева получила отечественный пенициллин и стрептомицин - первые антибиотики, спасавшие жизнь людей, особенно в условиях войны!

С. Лебедев создал электронную вычислительную машину - облегчит труд ученых при создании сложных систем (ракет)

Н.Никитин построил Останкинскую телебашню, которая служит уже 50 лет для телевещания России.

+ открытия И. Павлова, Н.Вавилова

Благодаря С. Королеву русские первыми побывали в космосе и сейчас летают.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Русский язык, автор: МДМ

Прилагательные на букву "с" к слову: СТИХИ

1 год назад

Предмет: Другие предметы, автор: 070703n

Доклад о дальнем востоке

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: anyamarchenko

Замiнiть пряму мову непрямою

Над Мар'ївкою спочивала ніч. Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями. В небі сіялися зірки й виблискували в темній, як криця, воді. В гаю цвіли весняні квітки і пахли. На березі озера, в траві, лежали Грицько і Яків, коло їх валялися розкидані по траві книжки, жмутики конвалій. Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх.
— Яків! — після довгої паузи звернувся до товариша Грицько.
Той щось муркнув собі під ніс, кинув у воду цигарку й ще пильніше став вдивлятися в небо.
— Яків! Хочеш говорити? — спитав Грицько.
— Н-не хо... — ліниво протяг той.
Замовкли. Із-за дубів став здійматися на небо місяць, червоний, великий, як червоного золота діжа; вирізалися над темною масою гаю вершечки дубів, огневими шпильками пронизалася вода. Серед тиші часом поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги. Десь скрипів віз; за гаєм, у хуторі, співали дівчата.
— Яків!.. Про що ти думаєш? — спитав знов Грицько.
— Ось глянь сюди! — промовив Яків, дивлячись на небо. — Он, бач, на небі зорі, а що там, над тими зорями?
— Там інші зорі.
— Ну, а за іншими?
— Там знов зорі.
— Зорі, та й зорі, та й зорі... а краю немає?
— Немає краю.
— От штука!.. — Яків зітхнув і замовк.
Грицько глянув на небосхил, і йому стало здаватися, що він сидить не в гаю над водою, під темним небом, а в великій-великій хаті. Стеля в тій хаті — блакитне, убите срібними бляшками небо, діл — блискуча вода в озері, темні дерева — то вінки, розвішані по стінах, а місяць, мов лампадка, тихо освітлює всю хату.