Предмет: Русский язык, автор: aickjsohhdell

пишите пословицы. В каждом предложении укажите падеж
существительного ЯЗЫК. Поставьте недостающие запятые.
1. Не спеши языком – торопись делом.
2. Не давай воли языку во пиру в беседе а сердцу – во гневе.
3. Ешь пирог с грибами держи язык за зубами.
4. На языке мёд а под языком лёд.
5. Не ножа бойся а языка.
6. Держи язык на привязи.

Ответы

Автор ответа: shumahergerda
1

Ответ:

1.  Не спеши языком (Творительный падеж) – торопись делом.

2. Не давай воли языку (Дательный падеж) во пиру в беседе, а сердцу - во гневе.

3. Ешь пирог с грибами, держи язык (Винительный падеж) за зубами.

4. На языке (Предложный падеж) мёд, а под языком (Творительный падеж) лёд.

5. Не ножа бойся, а языка (Родительный падеж).

6. Держи язык (Винительный падеж) на привязи.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: evgeshka020680
Предмет: Українська література, автор: anastasiy04
Будь-ласка, допоможіть скласти план до твору Антоніни Литвин "Цвіркун"
Ріс собі на світі хлопчик. І дуже люди того хлопця любили, бо умів
він співати, як ніхто на світі. Вечорами, після денної роботи, коли
можна було трохи спочити, сходилися старі й малі послухати пісню. Кожен,
хто чув хоч раз той спів, ніби набирав у груди сили й снаги, ніби пив
живу воду з цілющого джерела. Співав хлопець про сонце, про квіти-трави,
про землю. І кожна його пісня славила рідний край. Ті пісні хлопчина
складав сам. А коли в нього питали, як це йому вдається, відповідав, що
все те — від квітів, дерев, води, птахів та звірів.
Якось прийшло в цей край лихо. Про співучого хлопчика прочули злі
вороги й вирішили викрасти його. Темної ночі, коли він наслухав пісню
місячного сяйва, щоби потім переспівати його людям, схопили вони його й
понесли в свої землі. Володар тої країни хотів мати співучого раба. Та
хлопець йому не співав. Просили його — мовчав, били — мовчав. Тільки
одного разу, змучений вкрай, завів тужну-тужну пісню. Від тої пісні
німіли люди, а каміння плакало. Була вона про розлуку з рідною стороною.
Злий володар наказав відвезти хлопчика в його землю і, якщо він там
співатиме, убити. Тільки-но ступив хлопчик на рідну землю, одразу в
нього вирвалася пісня.
Котрийсь із ворогів замахнувся шаблюкою, щоб виконати наказ володаря,
але шабля свиснула в повітрі, а хлопця не стало. Лише в зеленій траві
застрибало маленьке чорненьке створіння. І задерикувато заспівало.
Відтоді й повелися на нашій землі веселі цвіркуни. їхні пісні
славлять рідну землю, звеселяють смутних. А хто понад усе любить
батьківщину, той чує в пісні маленького цвіркуна слова про красу нашої
землі.


Предмет: Математика, автор: василина131