Предмет: Українська мова, автор: Аноним

Напишіть будь ласка твір-роздум про "Вимірюй життя вчинками, а не часом"​

Ответы

Автор ответа: Рикса
0

Відповідь:

Ми не можемо побачити час, але саме за допомогою його ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоч його не можна взяти руками, стиснути або розтягнути за власним бажанням.

Іноді нам здається, що час іде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, скінчується так швидко!

Важко повірити, що години та хвилини завжди однакові.

Вважається також, що ми не можемо керувати часом. Наприклад, я не можу повернутися в учорашній день та відповісти на минулому уроці краще, ніж я відповів тоді. Або помандрувати у середньовічну Англію та поспілкуватися там з лицарями.

Та епоха уже минула, її не можна повернути.

Але все одно я можу володіти часом, хоча б частково. Можна запланувати свої справи, зробити графік та встигнути все, що потрібно. Тоді час буде проведений корисно: у навчанні, спорті, читанні книжок тощо.

А можна згаяти його на якісь непотрібні заняття. Люди часто бідкаються, що їм не вистачає часу, а самі витрачають його на плітки, пусті розваги. Хтось дивиться по телевізору все підряд, а хтось кожного дня з головою поринає в компютерні

ігри.

Всі люди відчувають цінність хвилин та секунд коли, наприклад, чекають “Швидку допомогу”, викликану до хворого. Або коли на місце пожежі спішать працівники МНС. Людина також цінить час, коли запізнюється на потяг, не встигає щось зробити. Іноді не вистачає якоїсь найменшої хвилини! От якби забрати цю хвилину в того, хто її змарнував та передати тому, кому вона потрібна!

Але, на жаль, так не буває.

Всі ми маємо памятати про цінність часу! Адже він нам даний один раз для нашого життя, й іншого не буде. Тому час треба берегти та витрачати тільки на те, що має сенс.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: ируся130000
Предмет: Қазақ тiлi, автор: Чудо98
помогите перевести на казахский
- Катенька!
- Да, мама?
- Дочка, пожалуйста, прекрати разбрасывать по парку фантики! Смотри,
как некрасиво – кругом зеленая травка, одуванчики, и тут твои бумажки
валяются!
- Ну, извини, мама…
-Катя, разве я не учила тебя, что фантики нужно выбрасывать в урну?!
- Да, конечно, но это невозможно!
- Почему вдруг невозможно?
- Мама, здесь нигде нет урн!
- Катя, если урн нет, то нужно решить проблему другим способом.
- Взять спички и сжечь мусор!
- Катя, я серьезно. Например, сложить фантики в пакетик или свернуть и положить в карман.
- А дома выбросить?
- Можно и не дома, можно просто до ближайшей урны дойти и выбросить.
- Мама, дай мне, пожалуйста, пакетик. Я сложу в него фантики.
- Вот-вот, совсем другой разговор! Возьми, дочка.
- Спасибо.
- Не за что. И больше, пожалуйста, мусор не разбрасывай! Природу надо беречь.


Предмет: Математика, автор: Аноним