СРОЧНО напишіть власну невеличку історію з головним героєм повісті Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили"
Ответы
Жирним шрифтом виділено оригінальний текст Олександра Гавроша.
Одного разу Івана провідав навіть карлик Піня. Він простягнув хворому кіло вівсяного печива, насторожено зиркаючи на Пандорського. Той тільки задоволено підкручував вус.
Але найбільші метаморфози відбувалися поверхом нижче, де лежав агент Фікса.
Ледь оклигавши, він попросив у медсестри олівця та зошита й почав час від часу занотовувати короткі фрази. Робив це потай від усіх вночі при світлі місяця. Коли кілька аркушів таким чином списав, взявся написане перечитувати й креслити. Врешті незакреслене переписав ще раз на чистому аркуші й наступного ранку попрошкував до палати Івана Сили.
Після привітань сів на стілець під високим вазоном і розгорнув свого аркуша:
- Іване, допоможи мені з деякими питаннями кросворду.
- Із задоволенням...
- Назва копитної тварини, що збігається з назвою міста тут, у Франції.
- Тур,- майже не задумуючись, сказав Іван.
- Країна, у назві якої маленький кінь сховався за двома однаковими буквами.
- Японія, - ще швидше, ніж першого разу, відповів силач.
"А щоб тебе японець переміг", - подумав Фікса й знову заглянув до аркуша:
- Хто двічі народжується. Ну, крім нас з тобою,- пожартував Фікса, хоча видно було, що йому стає не до жартів.
- Птах.
Гість усе ставив запитання, а Іван усе на них відповідав. Зрештою залишилося в агента останнє:
- З яким деревом має спільне коріння агент 007?
Іван замовчав. Він навіть очі завірив. Так здалося гостеві, й він повеселішав: " Таки хоч на одне запитання цей велет не зможе відповісти. Це йому не цвяхи долонею забивати..." Фікса знов зосередився на Іванових очах, а ті з іронією ніби говорили йому: "Підведись, оглянься". Обернувся - о жах, він сидів... під фікусом!
Фікса більше не подивився на Івана, не попрощався з ним, а повільно почвалав до своєї палати: "От тобі перевірив інтелектуальні здібності циркача. Маєш , Фіксо, фікуса, а може й дещо гірше, яке починається на "фі" . Як потрапив на своє ліжко, не пам'ятав.
Коли він очуняв, то три дні тільки плакав і просив у всіх вибачення. Далі став писати листа світовій громадськості. Згодом написане спалив посеред палати, чим не на жарт налякав інших хворих. Тиждень після цього мовчав, не відповідаючи навіть на запитання лікарів.
А одного ранку встав, назвав себе проповідником Фікусом, закутався в простирадло, через вікно переліз на дерево, і тільки його й бачили…