Предмет: Биология, автор: agudzalo

Як температура впливає на процеси життєдіяльності організмів?

Ответы

Автор ответа: cucushka18
11
Організми пристосувалися по-різному, одні є теплокровними або холоднокровними. Є тварини холодолюбні, теплолюбні, холодостійкі.
Холодолюбні тварини можуть існувати в умовах понижених температур, у них добре розвинений волосяний ти пір'яний покрив, підшкірний жировий прошарок (пінгвіни, білий ведмідь, морж).
Теплолюбним тваринам для існування потрібні підвищені температури (мадрепорові корали, антилопи, бегемоти, папуги тощо)
Холодостійкі тварини здатні існувати в умовах періодичних змін температур, для них характерна періодична зміна волосяного або пір'яного покриву залежно від пори року, перед зимою стає густішим прошарок пуху (вовки, лисиці, білки, зайці, сіра ворона, голуби тощо).
Холоднокровні тварини (безхребетні, риби, амфібії, рептилії) за низьких або надто високих температур впадають у стан заціпеніння.
Теплокровні тварини (птахи і ссавці) мають досконалі механізми теплорегуляції та високий рівень обміну речовин (пристосовані до життя у спекотних тропіках, Арктики та Антарктики).
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: R0ger
Помогите пожалуйста подобрать аргументы к сочинению по тексту. Большое спасибо.


Антонина Андроновна вышла из столовой. Она окинула Елену Петровну хмурым взглядом и спросила с холодком в голосе:– В чём дело?– Здравствуйте, – сказала Елена Петровна, еле сдерживаясь, чтобы не вспылить от обиды за такой приём. – Мне нужно поговорить о вашей дочери.– О дочери?.. – Антонина Андроновна обернулась к Тамаре. – Ты что натворила?Тамара недоумевающе подняла брови:– Я? А что я? Я ничего! Что ты, мама!– Ну, а в чём же тогда дело? – повторила Антонина Андроновна с нетерпением.– Я бы хотела поговорить… посоветоваться с вами, – сказала Елена Петровна, чувствуя, что на лице у неё начинают проступать красные пятна.– Ну что ж, войдите! – со вздохом пригласила Антонина Андроновна. – О чём советоваться-то нам с вами, не знаю… Тамара, иди-ка отсюда.Тамара молча наблюдала эту встречу. Она подошла было к двери послушать, о чём будет разговор, но, встретив насмешливый взгляд Ирины, быстро ушла в столовую.«Жаловаться пришла, – думала она, – Ну и пусть! Не очень испугалась».Антонина Андроновна, жестом пригласив Елену Петровну сесть, уселась первая. Кресло скрипнуло под её тяжестью. Елена Петровна села тоже.– Ваша дочь плохо учится, – сказала учительница. – Она не делает домашних заданий, не учит уроков…Антонина Андроновна посмотрела на неё с удивлением:– А я-то при чём же? Я, что ли, буду за неё уроки учить?– Но вы можете и должны последить за тем, чтобы она готовила уроки.Антонина Андроновна отвернулась, махнув рукой:– Не до того мне. Не до того! Сами управляйтесь.– А разве вам всё равно, как учится ваша дочь? – спросила Елена Петровна спокойно, хотя в глазах уже горели огоньки. – Поймите меня, прошу вас! Я не жаловаться пришла, а просто посоветоваться… Помогите мне!Антонина Андроновна пожала плечами:– Ну уж, голубушка…– Меня зовут Елена Петровна.– Очень хорошо, что вас зовут Елена Петровна, Но уж я вам скажу откровенно, Елена Петровна. Вот, скажем, для примера, моя портниха шьёт мне платье – и помощи никакой не просит. Вот, скажем, приходит монтёр чинить электричество – и тоже помощи не просит. Да и чудно было бы, если бы они помощи просили, ведь они же за свою работу деньги получаю!. А почему же вам надо помогать? Ведь вам тоже деньги платят за то, что вы наших детей учите! Моё дело – кормить ребёнка, одевать. А уж учить – это дело ваше. А если моя дочь плохо учится, значит, вы, голубушка… уж вы меня извините… значит, вы учительница так себе… Неважная вы учительница.Елена Петровна вскочила.– Ваша тупость меня потрясает! – сказала она дрожащим от гнева голосом. – Может быть, я неважная учительница, но вы очень плохая мать!Она с пылающим лицом быстрыми шагами вышла из комнаты. Хлопнула входная дверь.Антонина Андроновна слегка покраснела, глаза её сверкнули.– Ещё чище! Здравствуйте! Теперь уж и мать плохая! Не видали вы плохих-то матерей. Вон по двору детишки бегают: у другого и под носом не промыто, и пуговицы все оборванные… А у моей всё начищено да наглажено. Ишь ты! Это я-то плохая мать!Но вдруг, сообразив, что её никто не слушает, Антонина Андроновна встала и пошла в столовую обедать.
Предмет: Русский язык, автор: newtagi