Предмет: Физика, автор: pinkusevich

Два проводника сопротивлением 4 Ом соединены последовательно , и по ним протекает ток 3А в течение 10 с. Чему равна работа тока на этом участке? (ответ в Дж)

Ответы

Автор ответа: Dedagenn

Ответ:

Rобщ=4+4=8 Ом, А=I²Rt=3²*8*10=720 Дж

Автор ответа: Аноним

Ответ:

Объяснение:

При последовательном соединении проводников сопротивления складываются

Приложения:

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Другие предметы, автор: ghfcjkjdf5634

у мухи 6 лапок ,а у паука 8 .два паука и двое мухи вместе имеют столько же лапок,сколько 10 птичек варианты ответов (а)2 кошки (б)3 мышки (в)4 белки (г)5 зайцев (д)6 собак

2 года назад

Предмет: Қазақ тiлi, автор: llleeeyyylllaaa

ғылым(...) кітап(...) үйрену керек

2 года назад

Предмет: Українська мова, автор: lina13032003

що таке покушпелив , хутчіше , нишкнути .

У глибокому яру, куди й сонце ледь проникає, дрімав собі Вітер. Попрохали в нього рослини в полі, трави на луках, дерева в лісі, щоб полетів він до синього моря та пригнав дощову хмару, бо знемагають вони від спеки.

Вилетів Вітер з яру - а назустріч йому Вихор.

- Гей, Вихоре! - гукнув Вітер, - приставай до мене, подамося до моря, приженемо хмару.

- Ет, мені й тут добре, - хмикнув Вихор і помчав шукати нових розваг. Вилетів він на баштан, жартуючи, позв'язував огудиння кавунів та динь, роздмухав солому на курені. З куреня вибіг баштанник і став сваритися. Вихор схопив у нього з голови солом'яного бриля і закружляв із ним над баштаном.

- Хо-хо-хо! - сміявся Вихор і крутив брилем.

Та врешті це йому набридло, й він кинув бриля прямо баштанникові на лисину.

Після цього Вихор покушпелив по дорозі, здіймаючи стовп куряви, а корови, що паслися неподалік, чмихкали й невдоволено хитали головами.

Вихор повернув на пшеничне поле.

- Розбиш-шака з'явився, розбиш-шака! - шепотіли зелені колоски й пригиналися до землі.

А Вітер тим часом летів до моря. Він відчував, що сили в нього збавляється і слід було б спуститися на землю, передихнути. Але Вітер казав собі: «Кріпись! Треба хутчіше долетіти до моря, поки інші вітри не порозбирали дощових хмар».

Ну, а Вихор? Той уже розгулював лугом. Зачувши, що він летить, ховалися по норах миші, нишкли коники-стрибунці, хилилися долу трави. І хоч багатьом пощастило сховатися від Вихора, та все ж дехто попадав у його кру-тьоло...

Піднявши сторчма все живе в лузі, Вихор вирішив прогулятися лісом. Край лісу стояв старий дуб-велетень, а обіч нього - молоді дубки, його сини й онуки. Вихор летів прямо на них, не звертаючи.

- Дорогу! Дорогу! - галасував він. Та дуби були незворушні.

- Ну, зараз ви пожалкуєте! - напружився Вихор, розігнався і... тільки зойкнув, налетівши на могутні груди старого дуба.

Саме цієї миті вернувся з моря Вітер. Він пригнав дощову хмару. І враз на поблякле від спеки листя, на трави, на жита-пшениці сипонули життєдайні прохолодні краплі.

- Спасибі Вітрові! - зраділи дерева. - Це він приніс нам цілющий дощ!

- Спасибі Вітрові! - долинуло з баштану і з пшеничного поля.

- Спасибі Вітрові! - котилося лугом.

А стомлений Вітер полетів до глибокого яру. Йому треба було перепочити, набратися сили. Бо завтра знов чекає на нього робота: крутити вітряки на пагорбах, запилювати соняхи в степу, напинати вітрила на човнах. Та хіба мало гарних справ у Вітра! Василь Чухліб

План . чого навчає цей твір : бути щирим , бути сильним або бути працьовитим