Предмет: Литература, автор: vasilenkodaniil27

На якій вулиці знаходилась чарівна крамниця? *

Оксфорд-стріт
Бейкер-стріт
Ріджент-стріт
Чим крамниця вабила до себе Джипа? Тим, що в ній було *

щось схоже на міраж;
багато іграшок;
незвичайно і затишно.
все красиве і маленьке;
Хто міг зайти у двері крамниці? *

тільки діти з батьками.
тільки дівчатка;
тільки малі діти;
тільки хороші хлопчики;
"Одне вухо було у нього довше за друге, а підборіддя — ну чистісінько, як ніс черевика". Це опис *

Едуарда
зайця
батька Джіпа
господаря крамниці
За що у крамниці не брали грошей? *

за чемність
за набір чарівних акваріумів
за скляні кульки
за тигра з пап'є маше
Про який чарівний предмет сказано: "… не гнеться, не ламається і не ріже пальців"? *

кульку
шаблю
шапку-невидимку
щит
Що було у пакунках хлопчика? *

сірі кошенята
олов'яні солдатики
кумедні мавпочки
солодощі
За допомогою чого все відбувалося в крамниці? За допомогою … *

магії;
сили думки.
дива;
фантазії;
Яка іграшка з дивною назвою привернули увагу Джипа? *

незникаюче яйце;
дивна пляшка;
виховане маля.
невловимий гріш;
Скільки грошей заплатив батько за товар з чарівної крамниці? *
1 балл
10 доларів
20 доларів
нічого
За жанром «Чарівна крамниця»… *

повість;
оповідання;
фентезі.
новела;
У «Чарівній крамниці» Г.Уеллс проголошує цінність… *

взаєморозуміння між батьками і дітьми.
творчої уяви;
світу дитинства;
дружби;

Ответы

Автор ответа: snezko1510
75

Ответ:

ріджент стрит.Щось схоже на міраж.тільки хороші хлопчики.одне вухо...-опис господаря крамниці.за скляні кульки.Про шаблю.Оловяні солдатики.За допомогою магії.незникаюче яйце.Нічого не заплатив.Жанр-новела.Цінність творчої уяви.

Объяснение:


vasilenkodaniil27: Спасибо большое
nerbin: спасибо
ittsolya: стоп, а там же бесплатно давали за чемність
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: ChesterBen

Найдите инверсии)

Люди, мгновение назад почитавшие чуть что не пыткой естественное передвижение, здесь, ухватясь за чемоданы и картонки, бушевали у кассы, как угорелые набрасывались штурмом на обуглившиеся вагоны, осаждали ступеньки и, меченные сажей, как трубочисты, врывались в отделения, перегороженные горячею коричневой фанерой, которая, казалось, коробилась от жару, ругани и увесистых толчков. Огоньки снуют, скрещиваясь, как вязальные спицы. Лучи рефлекторов заскакивают в окна вагонов, подхваченные тягою, проходят насквозь, наружу, через противоположные окна, растягиваются по путям, подрагивая, оступаются о рельсы, подымаются, пропадают за сараями. Жалюзи в его номере, нагретые дыханием утра, горят, точно медные перепонки губной гармоники. На таком мосту, пускай это будут и подмостки, человек вспыхивает, озаренный тревожными огнями, как будто его выставили всем напоказ, обнесши его перилами, панорамой города, пропастями и сигнальными рефлекторами набережных