Предмет: Физкультура и спорт, автор: MarTanya

Твір на тему Мої враження від поезій М.Басьо, Р.Бернса та Дж. Родарі

Ответы

Автор ответа: jakesuper333ow9z0z
9

Відповідь:

Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі

Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій.

Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя.

У вірші "Моє серце в верховині" поет зображує любов до рідного краю:

Будь здорова, верховина, любий рідний край.

Честі й слави Батьківщино, вольності розмай!

Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.

Хоч іду я на чужину, повернуся знов,

Моє серце в верховині і моя любов.

Р. Бернс любить не тільки чудові краєвиди своєї вітчизни, а й своїх співвітчизників. Вірш "Плач удови-верховинки" зворушливо розповідає про долю простої селянки. Вона була щаслива в рідній верховині з любим чоловіком.

На верховині я жила.

Гай-гай, зелений гай!

Яка щаслива я була,

Там був для мене рай.

Та щастя селянки скінчилося, коли її Дональд поліг у бою "проти ворожих зграй". І ось тепер вдова-верховинка ледве животіє.

Немає грошей і на хліб,

Хоч у труну лягай.

Р. Бернс усе своє життя сам змушений був тяжко працювати. Тому він щиро співчував усім знедоленим.

Прочитавши вірші англійського поета П. Шеллі "Я брат ваш — земле, океане, вітре!..", "Глянь! За містом сонце встало", "Я взяв його, до себе в дім приніс...", я зрозуміла, що цей поет любить природу, відчуває себе її часткою.

У вірші "Глянь! За містом сонце встало..." Шеллі подає чудову картину світанку. Зійшло сонце, і все навкруги "заясніло, засіяло". Враз змінилося місто:

Заблищали,

Мовби із вогню повстали,

Вежі, і шпилі, й собори.

Так може написати лише людина, яка не один раз із любов'ю спостерігала за пробудженням нового дня.

У вірші "Я брат ваш — земле, океане, вітре!.." автор називає милими сестрами, дорогими братами жваву пташину, комашку, мирне звірятко. Поет закликає не кривдити їх. Шеллі вміє бачити красу росистого ранку, духмяного полудня. Він чує дзвінку урочисту тишу ночі, зітхання осені в пожовклім лісі. Поет вважає, що природа й людина єдині, і тому говорить про себе:

Я брат ваш — земле, океане, вітре!

Мені дуже сподобалися вірші Р. Бернса та П. Шеллі.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Lerok19

Проверьте пожалуйста правильность расставления знаков препинания в тексте не использовав Word!

   Всё больше машин приходит на помощь человеку. И кое-кто начинает думать, будто они совсем нас освободят от труда. Именно об этом мечтал мой знакомый Мифисто. Уж так хотелось ему, чтобы робот всё делал за него. 
   Однажды дома Мифисто делал домашнюю работу, которая ему никак не давалась. Потому что ему мешал телефон, на который звонили его друзья и звали его на улицу. Сидел Мифисто и думал: «Вот бы иметь робота, который будет делать всю домашнюю работу. Ведь гулял бы я тогда, сколько душе было угодно, и никто ничего не скажет, уроки-то ведь все сделаны!»
   На следующий день он проснулся, а за его столом сидит робот. Серебристого цвета, голова квадратная, вместо волос антенны-кудряшки - просто красавчик! На нём было множество кнопочек, карманчиков, рычажков. Большие зелёные глаза - лампочки смотревшие на Мифисто, одним словом, чудесная машина.
 - Ты кто?- с удивлением на лице спросил Мифисто.
 - Я робот – Домашнейработывыполнитель, а если короче – Урокоделатель.
   Мальчик побледнел, протёр глаза, робот не исчез. 
- Ну что ж теперь, оставайся!- с огромной радостью сказал Мифисто.
   И началась с того момента у него другая жизнь. Мальчик перестал учить уроки, занимался целый день своими делами в своё удовольствие. При этом же получал незаслуженные пятёрки.  Учителя в недоумении всё никак не моги понять, откуда у двоечника Мифисто вдруг появились твёрдые пятёрки. Робот же решал любые задачи, даже самые сложные, писал большие сочинения.
   И вот конец учебного года. Способная решить многое, в том числе и годовую оценку, итоговая контрольная работа, о результатах которой обязательно узнают родители.  Мифисто очень боялся этой работы и говорит своему роботу:
- Пошли со мной в школу, поможешь мне на контрольной.
- Нет, я только на дому работаю,- безразлично ответил робот.
   Мифисто, естественно, ничего не учив целый год, написал работу на два. За эту двойку его наказали дома  родители, в классе подняли на смех. И только тогда к нему вернулся разум. И сделав для себя вывод, что даже с роботом без учения не обойтись, Мифисто его сломал и начал учиться сам!

 

Предмет: Геометрия, автор: kuzeev2001