Предмет: Биология, автор: kuzmenkoirina94

особливості будови та функції м'язів голови,м'язів тулуба,м'язів верхніх кінцівок,м'язів нижніх кінцівок ​

Ответы

Автор ответа: bakokristi
27

Відповідь:

М’язи голови

М'язи голови (musculi capitis) за функцією поділяють на м'язи очного яблука, язика та піднебіння, а також підпотиличні, жувальні і м'язи лиця. Серед м'язів голови виділяють жувальні та мімічні.

До жувальних м'язам відносяться вискові, жувальні, крилоподібні. Жувальні м'язи підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або вбоки, здійснюючи акт жування. Жувальні м'язи представлені чотирма парами сильних м'язів, спільним для яких є те, що вони починаються на кістках черепа, а закінчуються на різних ділянках нижньої щелепи (власне жувальні, скроневі тощо). Під час скорочення вони підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або в боки, що забезпечує перетирання їжі зубами.

Мімічні м'язи прикріплюються до шкіри обличчя і при скороченні переміщують окремі ділянки шкіри, надаючи відповідний вираз обличчю, тобто зумовлюють міміку. До мімічних м'язів належать колові м'язи очей і рота. Мімічні м'язи — це тонкі м'язові пучки, які одним своїм кінцем прикріплюються до кісток черепа, а другим вплітаються в шкіру, деякі вплітаються в шкіру обома кінцями (колові м'язи рота і ока). Скорочення мімічних м'язів зумовлює зміщення шкіри, що визначає міміку обличчя. Прояв складних відчуттів — радощів, презирства, горя, подиву, болю тощо — визначається численними комбінаціями скорочень мімічних м'язів. Найбільшими мімічними м'язами є лобовий, щічний, колові м'язи рота і очей, надчерепний та ін.

М’язи тулуба

М'язи тулуба поділяють на м'язи грудей, спини, живота. М'язи грудей поділяють на м'язи грудей, що належать до плечового поясу і верхніх кінцівок (великий і малий грудні м'язи, підключичний та ін.), і власне грудні м'язи (зовнішні й внутрішні міжреберні м'язи). Великий і малий грудні м'язи здійснюють рухи верхніх кінцівок. Зовнішні й внутрішні міжреберні м'язи беруть участь у дихальних рухах. Зовнішні міжреберні м'язи підіймають ребра (вдих), а внутрішні — опускають їх (видих).

М'язи спини поділяють на поверхневі й глибокі. Поверхневі м'язи спини (трапецієподібний, найширший) рухають лопатки, шию, голову, плече і опускають руки вниз. Глибокі м'язи (ромбоподібні, верхній і нижній зубчасті) рухають лопатки, підіймають і опускають ребра під час дихання. М'яз — випрямляч хребта підтримує тіло у вертикальному положенні, розгинає спину.

М'язи живота беруть участь в утворенні передньої й бічних стінок черевної порожнини. Прямі м'язи живота згинають тулуб уперед. Косі м'язи живота нахиляють хребет у боки. М'язи живота утворюють черевний прес, який сприяє утриманню органів порожнини в нормальному положенні.Нижні кінцівки людини як органи опори і пересування мають найбільш потужну мускулатуру, на її частку припадає більше половини усіх м'язів дорослої людини. Відповідно до поділу кінцівок на відділи розрізняють м'язи тазового пояса і м'язи вільної нижньої кінцівки (стегна, гомілки і стопи). З усіх м'язів нижньої кінцівки в людини найбільш розвинуті великий сідничний (розгинає стегно й утримує тіло у вертикальному положенні), а також чотириголовий м'яз стегна (розгинає гомілку згинає стегно й утримує тіло у вертикальному положенні). Потужний триголовий м'яз литки згинає стопу.

Думаю допомогла).

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: koekakoi
кто знает как текст называется?
(1)Ребята ушли со двора, собирают походное снаряжение. (2)Остался один Гоша. (3)Дежурит у подъезда и ждёт кого-то...
(4)Вот наконец она появилась. (5)Загадочное существо тринадцати лет, невероятная красавица с улыбкою до ушей, с золотыми глазами, с тонюсенькой талией. (6)Верочка.
– (7)Привет, — говорит Верочка и поёживается. — (8)Холодно ещё... (9)Дай куртку.
(10)Гоша накидывает ей на плечи курточку, остаётся в одной майке, и кожа на его руках покрывается пупырышками.
– (11)Тебе отец из Англии чего-нибудь привёз?
– (12)Ага. (13)Вот, смотри, транзистор.
– (14)А матери привёз чего-нибудь? (15)Духи, например? (16)Принеси посмотреть.
– (17)Но как же я... (18)Вера, мне же... (19)Ну, неудобно...
– (20)Тогда становись на голову. (21)Ну?!
– (22)Брось, Верк... (23)Не надо...
– (24)Сейчас же встань на голову!
– (25)Ну, пожалуйста... (26)Гоша подходит к стене, опускается на четвереньки и после нескольких неудачных попыток делает стойку. (27)Верочка наблюдает за ним сурово, как тренер.
– (28)Кто главный? — спрашивает она.
– (29)Ну, ты...
– (30)Перевернись. (31)И тащи духи. (32)А то заставлю стоять на голове целый день!
(33)Вытирая ладони о свою майку, Гоша топчется беспомощно, моргает, но Верочка неумолима. (34)И тогда, отдав ей транзистор, Гоша плетётся к себе в квартиру.
(35)Торопливые шаги на лестнице, голоса: выбегают на двор Серёжка и Павлик, одноклассники Гоши, с удочками и с какой-то картонной, но грозного вида трубой.
– (36)Это ракета, — сообщает Серёжка внушительно. — (37)В лесу запустим.
(38)Верочка снисходительно наблюдает, как мальчишки возятся с ракетой, как бережно кладут её на ступеньки подъезда, а сами отправляются за рюкзаками.
(39)Дождавшись, когда мальчишки скрылись на лестнице, выходит на двор Гоша. (40)Оглядывается, протягивает Верочке голубой блестящий флакон.
(41)Гоша немного сердит: он не хотел брать этот флакон, выносить его потихоньку, но Верочка заставила. (42)Ей, видите ли, своя прихоть дороже. (43)И Гоша теперь сердит и почти свысока разговаривает с Верочкой: (44)«На, смотри, если хочется...»
(45)Верочка понимает его состояние. (46)И ей не нравится, что Гоша разговаривает свысока. (47)Лицо у Верочки становится задумчивое. (48)Она склоняет голову набок, прищуривается. (49)Прежде, года три назад, с таким выражением Верочка кидалась драться (и дралась почище мальчишек). (50)Теперь она не дерётся. (51)Есть другие способы.
(52)Она нехотя берёт голубой флакон.
– (53)Так, понятно… (54)А спички у тебя есть?
– (55)Спички?.. (56)Ну, в куртке... посмотри в кармане.
– (57)Ага. (58)Теперь поджигай этот хвост! — (59)Верочка показывает на оставленную мальчишками ракету.
– (60)Зачем?.. — ничего не соображая, бормочет Гоша. — (61)Что это?
– (62)Бомба. (63)Пусть бабахнет.
– (64)Ну!.. — растерянно бормочет Гоша. — (65)Это...
– (66)Кто главный?
– (67)Верка, перестань!
– (68)Ах, так? — (69)Вера чиркает спичкой и подносит огонёк к ракетному хвосту. (70)Наконец что-то зашипело, заскворчало, как масло на сковородке...
– (71)Верка! (72)Отойди!..
(73)Верочка демонстративно стоит над чадящей картонной трубой. (74)И тут я вижу начало подвига, его свершение и конец. (75)Гоша, оцепеневший от ужаса Гоша, прижавшийся к стене с перекошенным лицом, тихий, застенчивый и боязливый Гоша вдруг отталкивает Верочку и — плашмя, животом — падает на ракету.

(По Э. Шиму)