Предмет: История, автор: ValeraChiglun

Какой жанр развивался ярче всех в 18в. в живописи?

-портрет

- иконопись

-бытовой

-пейзаж

Ответы

Автор ответа: topazik007
1

Ответ:

Иконопись

Объяснение:


ValeraChiglun: Почему Иконопись ? Все говорят разное, поэтому мне важно знать.
topazik007: Тогда людям запрещали писать например портреты или что либо другое , праведно было рисовать только иконы , либо всё остальное считалось не благостным. В то время люди были ОЧЕНЬ повёрнуты на Боге и вере
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Sergiy123

ІКОНА¹ 

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку. 

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть. 

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити… 

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл. 

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись. 

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…» 

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться. 

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього: 

- Ікону давно продав? 

Антон вперся поглядом у темні очі Романа. 

- Давно. З рік тому, у місті. 

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати. 

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли. 

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах. 

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме… 

 

 

дописати що сталося з іконою.............будь ласка допоможіть