Можно ответы на вопросы по твору "Давня сказка"
Даю 99 балов
Ответы
Ответ:
1. Жанр: поема-казка, тема: зображення боротьби простого народу зі своїми поневолювачами, роль поетеси у цій боротьбі, головна думка: можна виразити цитатою ''проти діла соромного виступає слово праве''.
2. За основу поеми взято проблему ролі митця в суспільстві, служіння митця музі та народові, те, що справжня поезія - порадниця та розрадниця людини, людська вдячність та невдячність, відмова від війни, як засобу збагачення, не можна побудувати своє щастя на нещасті іншого, тільки вільна людина може бути щасливою.
3. Невідомо у яку країну перенесено події твору. Час, зображений у творі - Середньовіччя.
4. «Давня казка», з одного боку, давня - бо охоплює період давнини, а з іншого давня - бо нічого не змінилося серед людей як того, так і сучасного часу, а казка - бо стрімко розгортається сюжет, це наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.
5. Бо у творі присутні багато казкових елементів, як от ''Десь, колись, в якійсь країні...'' - характерний початок для казки, присутні магічні слова і цифри - три старшії, три дороги розійшлися, «я один, а їх аж триста», три види поборів (мита, панщина, податки), три зустрічі поета з лицарем, поет «третій день лежав в недузі», і також казковою є кінцівка твору: ''А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку''.
6. Епітети, епітети-прикладки, сталі епітети, гіперболи, метафори, персоніфікація, антитеза, інверсія - художні особливості. Чоритистопний хорей - строфічна будова. Вірш напівбілий, або римований (в його строфах заримована лише половина рядків) - це ритміка.
7. Відіграють важливу роль у пердачі краси природи, почуттів людей, збагачують твір пестливістю, притаманному лише йому ніжному звучанню.
8. Автор говорить, що влада («він живе в своєму графстві, наче сам король вельможний»), багатство («та забави, та турніри, а на все ж то треба гроші») і війна («по всіх далеких війнах граф привчився до грабунку») зробили його жорстокою і жадібною людиною: «почалися нескінченні мита, панщина, податки, …пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди».
9. Тоді вважалося, що мистецтво потрібне лише для розваги, що історію вершать царі, королі, а поемою Леся Україінка дала гостру відсіч цим людям.
10. ''Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани.''
''А коли війна скінчиться
Того діла й того слова,
То скінчиться давня казка,
А настане правда нова.''
11. Бо Леся Українка хотіла показати цим, що не все так погано у нашому світі, що завжди є надія на краще.