Предмет: Русский язык, автор: Аноним

мини-сочинение (5-7 предложений) на тему "Последняя снежинка", используя эпитеты.

Ответы

Автор ответа: LюКа
11

Укладываясь спать, Зима сердито встряхивала свою снежную перину. Ее гневные реплики хрустом утреннего морозца и свистом северного ветра долетали до земли, разбуженной Весной.

Льдистый ноготь, вспоров край перины, выпустил на волю десяток-другой хрупких и прозрачных снежинок. Многие из них загляделись на непривычно яркое солнце и обратились в туман. Другие каплями сели на крылья неведомых птиц, несших тепло с юга. И лишь одна из снежинок, самая сонная, кружась летела к земле.

Она не любили негостеприимный зимний мир, каждый раз возвращаясь с метелью на небо. Но сегодня лес и поля, крыши домов и улицы были совсем другими. Новыми, теплыми, яркими до слез.


LюКа: Пожалуйста.
Автор ответа: tolo06
10

Ответ:

Я её запомнила такой: маленькой, хрупкой беззащитной и больше никогда не встречала. Белая, тёплая, резная....О ней все помнят, но никто о ней не думает. Она дарит нам своё холодное очарование, дарит ощущение близости праздника. И всё волшебство, вся радость от зимних игр умещается в одной крохотной снежинке.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: evelinamarenets
Жовте полумя кульбаб День був майже літьній. Трава веблискувала сьвіжою зелиню. Кульбабки, яких тут було рясно, здавалеся сонячнеми брисками росипанеми по смарагдовому оксамиту. Через довгі паузи подавала голос зузуля. Високо внебі літали ластівки наздоганяючі одна одну. У теплому повітрі прозорими хмарками мирихтіли міріади комашок. Мителики, мов росфарбовані клаптеки паперу, то злітали в повітря то пили никтар зквітів тріпочючі крильцями. Привела сюди маргариту ще менулого року ледь помітна стешка. Їй здавалося шчо ні хто, крім неї, уцілому сьвіті незнає цього місьця. Восини вона преходила слухати співучих дроздів мелувалася старими дубами шчо стояли купою не подалік. І лише висною дівченка помітела дві весокі чирешні. Коли вони за цьвіли, то стали зхожі на дві виличезьні рожеві повітряні кулі. З оберемком кульбабок маргарита пресіла біля кренички й премостила квіти так шчоб непадали у воду. Синіло увисокій траві мілке озерце. Звідки пробеваєця вода? Куди біжить? Узяла кульбабку за жовто-гарячу голівку потягла. Повільно вивільнилася довга ніжка зобиремка. Укладала голівку-до-голівки. Еластичні стебла корилеся її пальцям. Дівчена невідчувала ні простору нічасу…(тут зроблено помилки іх потрібно виправити даю максимум бало допоможіть)​