Предмет: Русский язык, автор: jennie395

помогите пж!!!!????
я прошу

Приложения:

Ответы

Автор ответа: veronika5574

название - прогулка в рощу В жаркий день мы с товарищем пошли прогуляться. Идём узкой деревенской улицей, слышится пение скворцов, над крышей небольшого дома ласточка вьёт гнездо. Впереди роща. Над рощей стоит огромное облако, озаряемое лучами солнца. Мимо нас пролетает какая- то птица. Я любуюсь этой птицей, и сердце наполняется огромной радостью. Под ногами муравейник. Его обитатели - большие труженики. Они целый день таскают палочки, хвоинки- строят муравейник.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Геометрия, автор: Аноним

Зовнішній кут при основі рівнобедреного ∆АВС дорівнює 154°. Знайти кути ∆АВС .

6 лет назад

Предмет: Математика, автор: jjeosow

303.Четырехугольник АBCD-прямоугольник. Пользуясь рисунком, найдите:
a) уголBDC, уголBDA, уголCAD, уголAOD, уголBOA,уголBAO;
б) BO, BD, CD.

304. ABCD-прямоугольник, АО = 2,7 см, уголBCA = 32°. Найдите:
a) BD;
б) уголACD;
в) уголAOB.

6 лет назад

Предмет: Українська мова, автор: Аноним

Переписати, виправити 24 помилки.

Десь зовсім близько від нас не вгамовно виводив пісню соловейко. Зпершу, коли починав заливатися здавалося, що в горличку в нього билася маленька співуча намистинка. Короткий свист – і ось вона вже вискакувала з дзобика й стрімко летіла над лісом, а за нею вискакували такі самі намистинки, і всі вони нанизувалися в довгий не видимий разок. Потім, нитка на тому разку рвалася і намистинки падали в лунке озеро. Соловейкові жаль ставало їх, і він заходжувався ойкати та схлипувати. Але швидко заспокоївшись, розщедрювався, й без жалю розсипав навкруги коштовності – камінці-самоцвіти й бурштинові намистини, червоні коралі, срібні сережки, золоті кілечка. А як неставало їх, радісно дзвонив у прозорі кришталеві дзвоники, що вісіли поряд на гілочці. Соловейко сидів на тонесинькій калиновій гілочці, що схилилася від його ваги, й був дуже схожий на горобчика, лише тільце мав, мовби трішки витянуте. Круглі очі чорні. Як співав, злегка згорбившись, трішки опускав крильця широко віткривав тонкий дзьобик, у якому, ніби, сердечко в дзвонику, бився гострий язичок, і все його крихітне тільце тремтіло, й здригалося. Сонце вже підбилося на добрий людцький зріст. У його зкісних променнях скрізь на деревах, у траві, у туго натягнутих ажурних павутинних сітках, ніби оті коштовності, що їх щедро розсипав по лісу соловейко, блищала, вигравала всіма барвами веселки роса. Запаморочливо пахли, і конвалії, й черемха, і шипшина.

6 лет назад