Предмет: Физика, автор: zlataserebrinskaya

В кастрюле теплоёмкостью 500 Дж/кг*С и массой 1,5 кг находилась вода массой 2,5 кг при температуре 28 градусов. В кастрюлю опустили 300 грамм льда при температуре 0 градусов. Какая температура установилась в кастрюле? Потерями тепла пренебречь.

Ответы

Автор ответа: vlad5748
2

Ответ:

t≈17,03 °C

Объяснение:

m₁=1,5 кг

с₁=500 Дж/кг*С

m₂=2,5 кг

с₂=4200 Дж/кг*С

t₁=t₂=28 °C

m₃=0,3 кг

t₃=0 °C

λ₃=340000 Дж/кг

t=?

При остывании кастрюли с водой до температуры t выделится количество теплоты, равное Q'=c₁*m₁*(t₁-t)+c₂*m₂*(t₂-t)=(c₁*m₁+c₂*m₂)*(t₂-t)= (500*1,5+4200*2,5)*(28-t)= 315000-11250‬*t‬

Для плавления льда и нагрева получившейся воды до температуры t потребуется количество теплоты, равное Q"= λ₃*m₃+c₂*m₃*(t-t₃)= 340000*0,3+4200*0,3*(t-0)=102000+1260*t

Поскольку потерями тепла пренебрегаем, то Q'=Q" ⇒ 315000-11250‬*t‬‬= =102000+1260*t, 12510*t=213000, t≈17,03 °C

Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: annamarchenko200912
Предмет: Українська мова, автор: svatoslavsikora
Скласти план до твору

Якось я завернув до гаю. Тут росли конвалії. Вони розплющували оченята до сонця, просилися до мене. Букет вийшов чудовий.
У школі я став роздавати всім по одному чи по двоє стебел. У класах запахло лісом. На уроці математики дівчата дивились більше на мене, ніж на вчителя. Особливо Тетяна Левченко.
Вона любила мріяти, хотіла стати лікарем і мала сестру Ольгу, яка вчилася в іншій школі і, як кажуть, була дуже схожа на Тетяну. Вони були близнята.
На перерві Тетяна тихо сказала:
- Принеси завтра тільки мені букет конвалій…
Дівчина почервоніла й опустила довгі вії. Вітер шарудів голубеньким ситцевим платтям, але не в силі був підняти товсту русу косу, яка звисала в Тетяни аж до пояса. Її брови були тонкі, вигинясті, мов стебло конвалії. Припухлі вуста легенько тремтіли. В глибоких карих очах була ніяковість.
Я устав, як тільки бризнуло сонце. Помчав у ліс, на росу не зважав, ставав на коліна і рвав конвалії. Весь був мокрий. Та дарма, я мав букет, та який букет! Конвалії ніжними оченятами дивилися на мене, а я бачив між ними Тетяну.
До Тетяниного будинку я підходив із хвилюванням. Мені не хотілось нести букет до школи, щоб усі бачили. Як тільки дівчина виткнулась за хвіртку, я простягнув букет.
Вона підвела тонкі вигинасті брови, кліпнула довгими віями. В глибоких карих очах було і здивування, і захоплення красою букета. Вона глянула на мене й зашарілася.
Задоволений собою, я побіг до школи. Збіг на ганок, попрямував до свого класу. Відчинив двері… і підлога підо мною захиталася. Мені забракло повітря. 80 Біля вікна стояла Тетяна і, звівши тонкі, вигинасті, мов стебло конвалії, брови, запитливо дивилась на мої руки.
Предмет: Математика, автор: notriuns