Предмет: Українська література, автор: Аноним

Паспорт твору "Давня Весна"

Ответы

Автор ответа: 3584566
348

Ответ:

Історія написання.

Вірш «Давня весна» Леся Українка написала в 1894 p. Він увійшов до другої збірки поетеси «Думи і мрії», циклу «Мелодії» (цикл складається з 12 творів, більшість із яких має автобіографічний характер).

Рід літератури: лірика.

Вид лірики: інтимна та пейзажна.

Жанр: вірш.

Тема: зображення благотворного впливу приходу весни на ліричну героїню, яка занедужала.

Ідея: заклик бути оптимістом та жити в гармонії з природою.

Основна думка: «Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала».

Основний мотив: гармонійна єдність людини та природи утверджує оптимізм.

Композиція.

Експозиція: «була весна...».

Зав'язка: буяння весняної природи та самотність хворої ліричної героїні.

Кульмінація: заглянула «у вікно до мене» весняна краса.

Розв'язка: «моя душа ніколи не забуде того дарунку».

Художні засоби.

Епітети: «весна весела, щедра, мила», «летіла хутко», «співучії пташки», «зелений шум», «веселая луна», «весна ясна», «радісна весна», «білесенькі квітки», «в тісній хатині», «весняна воля», «любий гай».

Порівняння: «летіла хутко, мов стокрила».

Персоніфікація: «весна…промінням грала, сипала квітки,…летіла хутко», «усе загомоніло — зелений шум, веселая луна», «весна…друнки всім несе…, дару не придбала, мене забула», «весна … не забула», «заглянули… гілки», «замиготіло листячко», «вітер … заспівав», «прилинули пісні», «гай свій відгук з ним прислав», «душа… не забуде», «весна дала, … за вікном цвіла»

Объяснение:

Похожие вопросы