Предмет: Литература, автор: хтонюша

Твір роздум на тему: Українська пісня-це душа народу. СРОЧНО

Ответы

Автор ответа: gejsundasha
8

Ответ:

Пісня – душа народу. Твір – роздум.

Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.

Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.

Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.

У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:

Під гаєм в'ється річенька,

Мов скло вона блистить.

Долиною зеленою,

Кудись вона біжить.

Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.

В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:

Сопілочка калинова, ясенове денце

Не сопілка тото грає, а любкове серце.

Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.

Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.

Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:

Вернися, синку, додомоньку,

Змию, зчешу головоньку.

А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: radishevskayaameliya
Прочитать текст, выписать грамматическую основу предложения.


Вот и пошел Данилушко. Земля тогда уже подмерзать стала, снежок припорашивал. Подошел Данилушко ко крутику, где камень брал, глядит, а на том месте выбоина большая, будто камень ломали. Данилушко о том не подумал, кто это камень ломал, зашел в выбоину. "Посижу, - думает - отдохну за ветром. Потеплее тут". Глядит - у одной стены камень-серовик, вроде стула. Данилушко тут и сел, задумался, в землю глядит, и все цветок тот каменный из головы нейдет. "Вот бы поглядеть!" Только вдруг тепло стало, ровно лето воротилось. Данилушко поднял голову, а напротив, у другой-то стены, сидит Медной горы Хозяйка. По красоте-то да по платью малахитову Данилушко сразу ее признал. Только и то думает: "Может, мне это кажется, а на деле никого нет". Сидит - молчит, глядит на то место, где Хозяйка, и будто ничего не видит. Она тоже молчит, вроде как призадумалась. Потом и спрашивает:
- Ну, что, Данило-мастер, не вышла твоя дурман-чаша?
- Не вышла, - отвечает.
-А ты не вешай голову-то! Другое попытай. Камень тебе будет, по твоим мыслям.
- Нет, - отвечает, - не могу больше. Измаялся весь, не выходит. Покажи каменный цветок.
- Показать-то, - говорит, - просто, да потом жалеть будешь.
- Не отпустишь из горы?
- Зачем не отпущу! Дорога открыта, да только ко мне же ворочаются.
- Покажи, сделай милость!
Она еще его уговаривала:
- Может, еще попытаешь сам добиться! - Про Прокопьича тоже помянула:-Он-де тебя пожалел, теперь твой черед его пожалеть.
Про невесту напомнила: - Души в тебе девка не чает, а ты на сторону глядишь.
- Знаю я, - кричит Данилушко, - а только без цветка мне жизни нет. Покажи!
- Когда так, - говорит, - пойдем, Данило-мастер, в мой сад.
Предмет: Математика, автор: julia812