Предмет: Українська література, автор: sasha256

Написать сочинение "Козак голота народний герой"

Ответы

Автор ответа: ikrishenko22
3
У «Думі про козака Голоту» розкривається одна зі сторінок історії українського народу — боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVI—XVII століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але український народ не корився жорстоким нападникам, мужньо боровся проти них. У цій звитяжній боротьбі особливо відзначилося козацтво. Як своїх вірних захисників народ оспівав козаків у багатьох думах.Одним із таких улюблених героїв є козак Голота. Читаючи думу, ми дізнаємося, що козак Голота небагатий. На ньому свита з грубого сукна («семиряга»), «шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита», на ногах — онучі «рядняні» й постоли в’язові. Зовсім небагаті шати! Та незважаючи на свою бідність, козак дбає про те, щоб бути гідним захисником вітчизни. Він має і «коня вороного», і «ясненьку зброю». Він мужній, сміливий, відважний: «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота». Разом із тим він чесна, справедлива, миролюбна людина: «ні города, ні села не займає». Це справжній захисник рідної землі, народний герой, що вміє постояти і за свою честь, і за свій народ.Він є уособленням військової доблесті й честі, мужності та лицарства. У такому змалюванні козака відбито всенародну любов і пошану українського народу до свого захисника. З’ясувавши хижий намір свого ворога — багатого татарина, шо хотів захопити козака й продати його в неволю, — Голота вбиває татарина в чесному відкритому поєдинку. У «Думі про козака Голоту» народ прославляє перемогу мужнього, сміливого козака над нападником-татарином і висловлює своє одвічне заповітне бажання, щоб козаки завждиХороші мислі малиІ неприятеля під ноги топтали.Прочитавши «Думу про козака Голоту», я зрозуміла, яке міцне коріння мас наш волелюбний народ. Дух справжнього козацького лицарства, мужності й відваги жив і живе у нашому народі. Козак Голота не може не сподобатись. І військовою вправністю, й чесністю, й доблестю він викликає повагу й захоплення.Цей образ учить нас любити нашу прекрасну Батьківщину, як зіницю ока берегти її честь і незалежність, як це зумів зробити герой народного епосу — славний козак Голота, подвигом якого захоплюється не одне покоління його нащадків.
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: anshellaa
Можно, пожалуйста, перевод. Только не с переводчика, там бред!

I remember one of my friends, who bought a couple of cheeses at Liverpool. They were excellent cheeses but there was too much odour about them. I was in Liverpool at that time, and my friend asked me to take the cheeses to London, as he was coming back only a day or two later, and he didn't think the cheeses could be kept much longer. So, I agreed.
I called for the cheeses and took them away in a cab. When we started off slowly, the wind carried the smell from the cheeses to our horse. It woke the horse up and it dashed off at reckless speed.
At the station I took my ticket, and marched proudly up to the platform with my cheeses. The people fell respectfully on either side. The train was crowded and in my carriage there were already seven other people. I put my cheeses on the seat, smiled and said it was a warm day.
Several minutes passed and an old gentleman began sniffing, rose up and went out. Then a stout lady got up, and said it was disgraceful, and gathered up her bag and eight parcels and went. The remaining passengers sat on for a while, until a gentleman in the corner said it made him think of a dead body. Then they tried to get out of the door at the same time, and hurt themselves.
So I had a compartment to myself, thought the train was crowded.
When I brought the cheeses to my friend's house, his wife smelt round for a moment. Then she said:
"What is it? Tell me the worst."
I said:
"It's cheeses. Tom bought them in Liverpool, and asked me to bring them up with me."
My friend stayed in Liverpool longer than he expected and three days late, as he hadn't returned home , his wife called on me. she said:
"What did Tom say about the cheeses?"
I replied that he had asked to keep them in a moist place, and nobody was to touch them.
"Nobody is going to touch them. Had he smelt them?"
I thought he had, and added that he was fond of those cheeses.
"You think he will be angry, if I ask a man to take them away and bury them?" she asked me.
I answered that I thought he would never smile again.
"Can you keep them for him?" she asked me. I answered that I was fed up with the smell of those cheeses as well as that. I had really enjoyed my jorney with them from Liverpool.
"Very well, then," said my friend's wife, "all I have to say is, that I shall take the children and go to the hotel until those cheeses are eaten. I can't live any longer in the same house with thm."
She kept her word, leaving the place in charge of the charwoman, who said she could stand the smell.
Предмет: Русский язык, автор: 8950527090956