Question

Дайте одним словом визначення описаного явища.

1) сприймання на слух та розуміння усного мовлення;

2) спосіб словотворення, унаслідок якого відбувається об'єднання скорочених основ, скорочених і повних основ, а також утворення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці;

3) спосіб утворення .похідних слів і граматичних форм (відмінка, числа тощо) у ряді мов (тюркських, монгольських, фіно-угорських та ін.) приєднанням до коренів чи не-змінюваних основ спеціальних префіксів або часток, що мають самостійне і постійне значення;

4) афіксальна морфема, що виникла внаслідок поєднання двох самостійних морфем і членується на дві морфеми - вільну і зв'язану;

5) віддієслівне утворення;

6) втрата префіксальної морфеми в слові при творенні від нього похідного, що спостерігається в оказіональному словотворенні;

7) словозмінний афікс, що виражає у словоформах української мови граматичне значення відмінка,роду, числа, особи, часу і способу, а також реляційне значення, тобто синтаксичне відношення слова до інших слів у реченні та словосполученні;

8) Морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою і виступає в ролі формального засобу їх поєднання;

9) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; результат цього процесу. 10) значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції.


Для довідок:(Аудіювання, доповідь, депрефіксація, переклад, аглютинація, девербатив, абревіація, інтерфікс, біморфема, закінчення)​

Answer 1

1) сприймання на слух та розуміння усного мовлення - аудіювання;

2) спосіб словотворення, унаслідок якого відбувається об'єднання скорочених основ, скорочених і повних основ, а також утворення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці - абревіація;

3) спосіб утворення похідних слів і граматичних форм (відмінка, числа тощо) у ряді мов (тюркських, монгольських, фіно-угорських та ін.) приєднанням до коренів чи не-змінюваних основ спеціальних префіксів або часток, що мають самостійне і постійне значення - аглютинація;

4) афіксальна морфема, що виникла внаслідок поєднання двох самостійних морфем і членується на дві морфеми - вільну і зв'язану - біморфема;

5) віддієслівне утворення - девербатив;

6) втрата префіксальної морфеми в слові при творенні від нього похідного, що спостерігається в оказіональному словотворенні - депрефіксація;

7) словозмінний афікс, що виражає у словоформах української мови граматичне значення відмінка,роду, числа, особи, часу і способу, а також реляційне значення, тобто синтаксичне відношення слова до інших слів у реченні та словосполученні - закінчення;

8) Морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою і виступає в ролі формального засобу їх поєднання - інтерфікс;

9) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; результат цього процесу - переклад.

10) значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції - доповідь.