Предмет: Алгебра, автор: sibirgan9

помогите пожалуйста решить cos 120º+ tg 315

Ответы

Автор ответа: zzhash
2

Ответ:

-1.5

Объяснение:

cos 120° + tg 315° = cos (90° + 30°) + tg (270° + 45°) = - sin 30° - tg 45° = -0.5-1 = -1.5

Автор ответа: Universalka
5

Cos120^{0}+tg315^{0}=Cos(90^{0}+30^{0})+tg(270^{0}+45^{0})=-Sin30^{0}-Ctg45^{0}=-\frac{1}{2}-1=-\frac{3}{2}=-1,5

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: bobita
1.Складним реченням із сурядним і підрядним зв’язком є речення:
А Правду тоді мама сказали, що солов’їв не обов’язково бачити – їх слухати треба.
Б Пливу пароплавом по Десні, і мені аж моторошно: скоро досвіток, а я ніяк не засну, не спиться.
В Остап ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в рухи, а думки одна за одною летіли все наперед.
Г Купається городина в укріпних хвилях, задрімали соняшники, нахилившись над дитячими, заквітчаними вінками головками маків, а цікаві гарбузи і вночі шорстко шелестять.
2.Складне речення з різними видами зв’язку можна утворити, якщо до частини Львів традиційно дивує своїх гостей… додати фрагмент:
А але часом дарує й несподівані враження навіть корінним львів’янам, яких уже не так просто чимось вразити
Б часом даруючи й несподівані враження навіть корінним львів’янам, яких уже не так просто чимось вразити
В але часом місто дарує й несподівані враження навіть корінним львів’янам, яких уже не так просто чимось вразити
Г а також дарує й несподівані враженням навіть корінним львів’янам, яких уже не так просто чимось вразити
3.Усі види зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) наявні в реченні:
А Одного весняного ранку, коли під моїм вікном брунькував фіолетом бузок і на ранніх яблунях розпускався рожево-білий цвіт, я вийшов з хати на подвір’я і став як зачарований, - у саду дзвінко витьохкувала якась незнайома мені пташка.
Б Дехто і мене пізнає – догадуюсь по несподіваних окриках позаду, і чим я більше наближаюся додому, тим тяжче стає від ваги тих несподіваних тривожних окриків.
В Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
Г У п’ятницю сон мені приснився: вийшла я з хати, стала на взгір’ї, а внизу наш Дніпро і Кошова поєдналися, розкинулися, як небеса грозові.