Химия. 7 класс. (2 задание)
Ответы
Меркурій відомий своїми токсичними властивостями та майже повністю витіснений з медичних препаратів. Однак, аж до 1970-х років сполуки ртуті використовувалися в медицині дуже активно: хлорид ртуті (каломель) - як проносне; меркузал і промеран - сильні сечогінні; хлорид ртуті, ціанід ртуті, амідохлорид ртуті і жовтий оксид ртуті - як антисептики (в тому числі в складі мазей). У давню Русь, застосування сполук ртуті при лікуванні епідемічних захворювань прийшло з Індії - "ртутні мазуни" використовували при лікуванні шкірних захворювань, а також як один з ефективних засобів позбавлення від шкірних паразитів, метод дійшовший до наших днів - Unguentum Hydrargyri cinereum (мазь ртутна сіра). Стародавні перси і греки вважали її корисною маззю, а китайські алхіміки ІІ-го ст. цінували рідку ртуть, або «рідке срібло», і червоний сульфід ртуті за їх передбачувану здатність збільшувати тривалість життя. Найвідомішою жертвою подібного лікування став китайський імператор Цінь Ши Хуан, який, імовірно, помер після прийому ртутних таблеток, призначених для того, щоб зробити його безсмертним. Від Ренесансу (з XVI ст) до початку ХХ-го ст.. (в СРСР аж до 1963 року) Меркурій використовувався як популярні ліки від сифілісу. Бліда трепонема, має високу чутливість до органічних і неорганічних сполук ртуті, миш'яку, вісмуту і йоду, що здатні інактивувати сульфгідрильні групи тіолових ферментів мікроорганізма. Однак таке лікування було недостатньо ефективно і досить токсичне для організму хворого, причому можливості підвищення дози препаратів ртуті або миш'яку, при недостатній противосифілітичній активності стандартних доз, обмежувалися саме токсичністю для організму хворого. Сьогодні використання ртуті в медицині значно скоротилося в усіх відношеннях, особливо в розвинених країнах. У 2002 році сенат США прийняв закон про поступове припинення продажу ртутних термометрів без рецепта. У 2003 році Вашингтон і Мен стали першими штатами, які заборонили виготовлення ртутних пристроїв для вимірювання артеріального тиску.
Як і всі сполуки ртуті, оксид(ІІ) має токсичну дію. Потрапляючи до організму людини через шкіру або дихальні шляхи, він може викликати нудоту, діарею, ураження нервової системи. Тому у школах заборона його зберігати та використовувати.
https://ru-static.z-dn.net/files/de2/7a9e5f3da8d582ca54aab0eb603d9f8a.jpg
