кто такой ОБАБІЧ ? ™
Ответы
1. присл. З обох боків; на обидва боки. Корж припав до кульбаки і гикнув. І ще швидше полетіла обабіч земля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 358); Руками намацуємо стежку і по два лягаємо обабіч (Іван Багмут, Опов., 1959, 66); Голда вийшла на вулицю. Обабіч з зеленого шумовиння садків виглядали будинки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об'єкта. Обабіч Прута туляться одне до одного тісні села покутські (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 5); Обабіч шляху вставали височезні пожежі (Юрій Яновський, II, 1958, 224); Як не роздивлялася [Олена] обабіч себе, таки пройшла мимо Ореста Вілинського (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 13);
// рідко. Уживається при вказуванні на розташування кого-, чого-небудь з бокової сторони об'єкта; поряд, збоку. Шура стала обабіч стежки, пропускаючи своїх санітарів