Предмет: Окружающий мир, автор: DanchikDumbik

Опиши ель (кратко: Ель - это ...) Как ель используется людьми?

Ответы

Автор ответа: UlianaTimakova

ель это хвойное дерево растущее чаще всего в хвойном лесу , ну в продаже люди срубают ель и продают на новый год или же специально выращивают , и потом выкапывают целую (ну она пока маленькая ) и продают в питомниках

Автор ответа: kot098765432

дерево используется для древесины

DanchikDumbik: ООО! Спс! Знаешь как трудно уроки в 21:30 делать, а мне завтра в 7 утра вставать!

UlianaTimakova: ничего

DanchikDumbik: Спасибки за поддержку :)

DanchikDumbik: Мне ещё математику делать:(

UlianaTimakova: помочь ? класс какой?

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: История, автор: evgeniatsvyatochek

срочно!!
1. Прокоментуйте події , про які йдеться у фрагментах джерел.1.1. «Ми певні, що в українській літературі з'явиться ще багато діячів, рівних Шевченкові талантом, але не буде вже ні одного, рівного йому своїм значенням у справі нашого національного відродження: будуть великі письменники, але не буде вже пророків..» (Б. Грінченко) 1.2. «...Знаменитий Щепкін оповідав, що головно дякуючи пораді Квітки в Харкові виставлена була вперше Котляревського "Наталка Полтавка", раніше іще цензура одобрила її для театральних вистав. "Наталка" перший раз дана була в Полтаві за спеціальним дозволом генерал-губерна- тора Рєпніна. Щепкін, родовитий українець, хотів дати її на свій бенефіс. Квітка дав йому ось яку раду: "Оголосіть яку-небудь стародавню п'єсу, а перед самим днем бенефіса зішліться на нездоровля якого-небудь актора і просіть, щоб для поспіху дозволили виставити "Наталку Полтавку", твір уже дозволений для постави". І дійсно, сим способом харківці перший раз по- бачили на сцені п'єсу Котляревського» (І. Франко). 1.3. «Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трош- ки тес... а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже стел тільки мріє. Отака моя картина» (3 листа Т. Шевченка до г. Тарновського).