Предмет: Литература, автор: iulia13

Выписать все средства выразительности из этого стихотворения. Мелколесье. Степь и дали.

Свет луны во все концы.

Вот опять вдруг зарыдали

Разливные бубенцы.

Неприглядная дорога,

Да любимая навек,

По которой ездил много

Всякий русский человек.

Эх вы, сани! Что за сани!

Звоны мерзлые осин.

У меня отец крестьянин,

Ну а я крестьянский сын.

Наплевать мне на известность

И на то, что я поэт.

Эту чахленькую местность

Не видал я много лет.

Тот, кто видел хоть однажды

Этот край и эту гладь,

Тот почти березке каждой

Ножку рад поцеловать.

Как же мне не прослезиться,

Если с венкой в стынь и звень

Будет рядом веселиться

Юность русских деревень.

Ответы

Автор ответа: Пеппер

157

Олицетворения: зарыдали разливные бубенцы, чахленькую местность
Эпитеты: неприглядная дорога,

Риторические восклицания: Эх вы, сани! Что за сани!

Метафора: березке каждой ножку рад поцеловать.

Инверсия:
Неприглядная дорога,
Да любимая навек,
По которой ездил много
Всякий русский человек.

Эллипсис: с венкой в стынь и звень будет рядом веселиться юность русских деревень (имеется в виду венская гармонь).

Использование неполных предложений:
Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Звоны мерзлые осин.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Українська мова, автор: sashaorn77

Був хмарний туманний ранок, над будинками висіла сіро-коричнева пелена, неначе відбиток вкритих болотом вулиць унизу. Мій компаньйон перебував у найкращому гуморі, без угаву балакав про кремонські скрипки й різницю між скрипками Страдіварі й Аматі. Я ж весь час мовчав, бо похмура погода й сумна справа, за яку ми взялися, неабияк мене пригнічували. — Ви наче й не дуже думаєте про роботу, яку взяли на себе,— не витримав я нарешті, перебивши Холмсові музичні міркування.
— Я ще не маю фактів,— відповів він.
— А теоретизувати, не знаючи всіх обставин справи,— величезна помилка. Це впливає на безпомилковість висновків.
— Скоро ви матимете факти,— мовив я, показуючи пальцем.
— Ось Брікстон-роуд, а це, якщо я не дуже помиляюсь, той будинок.
— Правильно. Стій, кучере, стій! Ми не доїхали до будинку ярдів сто, але за наполяганням Холмса висіли з екіпажа й решту шляху пройшли пішки. Будинок номер три по Лорістон-гарденс мав лиховісний і загрозливий вигляд. Це був один з чотирьох будинків, що стояли поряд, трохи відступивши від проїжджої частини вулиці; у двох з них хтось жив, ще два стояли порожніми. Останні світили трьома рядами сумних і понурих вікон, на яких не було занавісок, але за каламутними шибками, наче більма, де-не-де виднілися оголошення: «Здається внайми». Маленькі палісадники з розкиданими острівцями чахлої рослинності відокремлювали ці будинки від вулиці; кожний з палісадників перетинала вузька жовтуватого кольору доріжка, зроблена, очевидно, з суміші глини й грубого піску. Вночі пройшов дощ, і все було мокре. Палісадник перед будинком номер три було обгороджено трифутовим цегляним муром з дерев'яним парканчиком зверху; біля муру, спершись на нього, стояв дебелий констебль, оточений невеличким гуртом ґаволовів, які витягували шиї й напружували очі в марній надії хоч мигцем побачити, що саме відбувається в палісаднику. Мені здавалося, що Шерлок Холмс негайно побіжить у будинок і порине у вивчення таємничої події. Та такого, як виявилося, в його намірах і близько не було. З безтурботним виглядом, який за подібних обставин видався мені трохи неприродним, він неквапливо прогулявся туди й назад по бруківці, байдужим поглядом ковзаючи по небу, по землі, по будинках навпроти й по дерев'яному парканчику. Закінчивши цей огляд, він повільно пройшов до будинку доріжкою, точніше по траві, що росла обабіч доріжки, пильно дивлячись на землю. Двічі він зупинявся і один раз я побачив, як він посміхнувся й задоволено щось вигукнув. На мокрій глиняній доріжці було чимало слідів, але полісмени багато по ній попоходили, і я не уявляв собі, як може мій компаньйон сподіватися щось на ній прочитати. Проте я вже мав докази його дивовижної спостережливості й був переконаний, що він побачить багато такого, що сховано від мене за сімома печатками. Біля дверей будинку нас зустрів високий на зріст з блідим обличчям і волоссям кольору соломи чоловік з блокнотом у руці; кинувшись нам назустріч, він гаряче потиснув руку Холмсові.
— Як добре, що ви прийшли,
— сказав він,
— я залишив усе так, як було, ніхто нічого не чіпав.
1. Складіть план стислого переказу.
2. Перекажіть стисло текст за складеним планом.

5 лет назад

Предмет: Математика, автор: arinakostrytsia

Поле зорали за три дні. Першого дня зорали 5/12 поля, за другий день - 4/7 решти, а за третій – 10,5га. Яка площа поля?

5 лет назад

Предмет: Биология, автор: Rostik2548

Основні властивості які притаманні рослинам