Предмет: Русский язык, автор: kuroedof45

Сделайте плз морфлогический разбор слова “Луч“и ”облаков“

Ответы

Автор ответа: Katya123rd
0
1) Часть речи слова луч — имя существительное.
 2) Морфологические признаки:
   Начальная форма: луч (именительный падеж единственного числа);
  Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение;
  Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.
3)Синтаксическая роль
Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту.

Katya123rd: 1) Часть речи слова облаков — имя существительное.
2) Морфологические признаки
Начальная форма: облако (именительный падеж единственного числа);
Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение;
Непостоянные признаки: множественное число, родительный падеж.
3)Синтаксическая роль
Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту.
Автор ответа: MatveyEfimov15
0
Луч (луч') 
(л)-согл., тв., зв. 
(у)-гл., уд. 
(ч')-согл., мягк., глух.

MatveyEfimov15: облаков (облакоф)
Katya123rd: ты сказала морфологический
Katya123rd: а не фонетический
MatveyEfimov15: извеняюсь
Katya123rd: надо какой?
MatveyEfimov15: морфологический наверно
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: natali9788
Предмет: Українська література, автор: avsamulap
скласти план. Написати переказ за планом
ну пожалустааааааааааа


Як чудово на прогулянці в зимовому лісі! Все навкругибіле,
вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких
лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися
під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і
грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки
трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір
мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні
ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною
ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і
лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока
застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка
цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу
взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав?
Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-
лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках
ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку
блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо
червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок
місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось
додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу,
озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Предмет: Математика, автор: Аноним