Розкажiть про перспективи й проблемы освоення родовищ нафти i природного газу на територiï Украïни та шельфах Чорного й Азовських морiв.
Ответы
Ответ: Щорічно з українських надр видобувають 20 млрд м 3 природного газу,
проте цієї кількості замало для нашої держави, економіка якої потребує ще
близько 60 млрд м 3 блакитного палива на рік. Дефіцит вітчизняного
природного газу компенсується поставками виключно з Росії (хоча ще
недавно існували угоди про постачання природного газу з країн Середньої
Азії). Наявність монополіста у таких поставках призводить до того, що
постійно виникають економічні проблеми (цінові, "розкрадання газу" тощо) і
політичні (розміщення Російського Чорноморського флоту, вступ України в
окремі наднаціональні утворення тощо), які становлять загрозу не тільки
енергетичної, але й політичної безпеки України. Окрім цього, цінова
політика на цей газ така, що скоро зробить практично всю нашу продукцію
неконкурентоспроможною на світовому ринку. Якщо зробити прогноз на
майбутнє, то ця ситуація, на нашу думку, буде тільки погіршуватись. Це
зумовлено тим, що в Євросоюзі видобуток нафти нестримно падає, оскільки
виснажуються старі родовища. Окрім цього, енергетичний голод посилиться
через масове виведення з експлуатації старих АЕС. До 2030 р. залежність ЄС
від імпорту вуглеводнів зросте від 57 % до 65 %. Залежність щодо нафти
становитиме – 93 %, газу – 84 %. США і Японія щорічно імпортують майже
мільярд тонн нафти. Китаю з кожним роком нафти і газу потрібно дедалі
більше. В умовах тотальної залежності від російських поставок енергоносіїв
гостра необхідність в інтенсифікації видобутку енергоносіїв на шельфах
Чорного та Азовського морів. Однак освоєння Чорноморсько-Азовського
шельфу лише державними ресурсами на сьогодні видається неможливим,
оскільки найперспективніші нафтогазові поклади Чорного моря знаходяться
на глибині 4-5 тис. м, а існуючі державні видобувні підприємства не мають
відповідного досвіду та технічного обладнання для глибоководного
видобутку. Окрім цього, глибоководний видобуток складний і
високотехнологічний процес, який потребує унікальних технологій, якими
володіє невелике коло компаній. Тому існує об'єктивна причина у залученні
великих іноземних компаній, які спеціалізуються на подібних роботах, до
розробки українського шельфу цих морів. Початкові сумарні ресурси
вуглеводнів українського сектору акваторій Чорного і Азовського морів
обсягом 1,5 млрд т умовного палива розподіляються так: Північно-Західний
шельф Чорного моря – 604 млн т у.п.; континентальний схил і глибоководна
западина Чорного моря – 346 млн т у.п.; Прикерченський шельф Чорного
моря – 257 млн т у.п; акваторія Азовського моря – 324 млн т у. п. Для
реалізації першочергових інвестиційних проектів розвитку українського
нафто- і газовидобутку на шельфі і континентальній частині країни потрібно
842 млн дол.. Одним із пріоритетних завдань ДАТ "Чорноморнафтогаз"
визначено нарощування ресурсної бази вуглеводнів за рахунок проведення
геологорозвідувальних робіт у таких регіонах: Прикерченському і північно-
західному шельфі Чорного моря, південній і західній частині Азовського
моря. Пошуково-розвідувальне буріння планується провести на 10 нових
площах. За результатами геологорозвідувальних робіт очікується відкрити
два-три родовища зі загальними запасами вуглеводнів 60-70 млн т умовного
палива Для нарощування обсягів видобутку намічено завершити
облаштування і забезпечити введення в експлуатацію Одеського (2012 р.) і
Безіменного (2015 р.) газових родовищ, а також Суботинського нафтового
родовища (2012 p.). За рахунок введення в дію нових родовищ і свердловин
очікується довести обсяги видобутку у 2015 р. природного газу до 1512,2 млн
м3, нафти до 306,8 тис.
Объяснение: djn