Предмет: Русский язык, автор: Аноним

Помогите пожалуйста!!!

Приложения:

Ответы

Автор ответа: VikiB2003
1
Первый столбик(в корне): шоколад, шептать, расчёска
Второй(в суффиксе): прыжок, реченька, ночёвка
Третий(в окончании): ключом, тучей, жжёт
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
ДАЮ ВСЕ БАЛИ ПРОШУ СРОЧНО

Cтислий переказ

Скляр

Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла.

Роботи скляреві ніколи не бракувало. Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє від часу, а скло тримається, як припаяне.

Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли. Склив він швидко і вправно.

Перед тим, як приступити до роботи, скляр завжди скидав шапку, хоч би який мороз не був надворі. Він обережно брав величезні шматки скла, відмірював, не користуючись лінійкою, проводив алмазом. Тоді тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями. Трісь! Шибка була готова. Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв голову набік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм.

Незабаром у селі закінчили будувати нову школу. Біля її високих і широких вікон скляр не працював, а священнодіяв. Уночі дві шибки хтось побив. На землі виднілися блискучі скалки, валялися дві цеглини.

Підійшовши вранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині.
Предмет: Английский язык, автор: nurgazyamir593
Предмет: Английский язык, автор: noname6577