Предмет: Русский язык, автор: Goblin212

Напишите небольшое сочинение-рассуждение на тему " Глядя на себя в зеркало, я думаю... " Посмотрите на себя глазами постороннего. Порассуждайте о том, каким ( какой ) вы видите себя со стороны. Какие чувства вы при этом испытывает?
Постарайтесь использовать в сочинении такие смысловые разряды наречий, которые бы наиболее точно выражали ваши мысли, чувства, ваше состояние.

Ответы

Автор ответа: wwwranetke1997
7
   Глядя на себя в зеркало, я думаю, "Кто я?" "Какова цель моей жизни?".  Я считаю, что на данный момент нашей главной целью является учеба. Сейчас очень важно усердно учиться, ведь только от нас зависит, к чему мы придем. Наше будущее только в наших руках, и мы должны серьезно относится к этому.
  И по-этому надо стать таким, что бы не противно на себя в зеркало смотреть. Что бы в любой момент самуму себе в глаза не стыдно было посмотреть.Можно соврать кому угодно, только самому себе врать глупо.
  У меня есть шанс посмотреть в зеркало, увидеть там себя, такого как я есть и решить что тут можно подкорректировать.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: dianaboris2012
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ
ПОМОЖІТЬ ПЖПЖПЖПЖПЖПЖПЖ
ДАЮ 30 БАЛІВ
Сонце вже підбилося на добрий людський зріст. У його скісних променях блищала, вигравала всіма барвами райдуги роса. Мов цікаві дитячі оченята, зиркали звідусюди сині фіалки. Млосно блимали з-під кущів оксамитові квіти сон-трави.

Запаморочливо пахли конвалії та черемха. Чи не вони ото й споїли своїми п’янкими пахощами всіх лісових птахів, що ті надумали позмагатися у співі?

Перші затягли свою нескладну пісеньку вертляві синички. Скільки такій малечі треба тих пахощів, щоб охмеліти!

За ними вступили в змагання горихвістка й кропив’янка. Далі не стримались зозуля та іволга. Вони стали перекрикувати, дратувати одна одну, бо одвічно ворогували між собою.

Очеретянка сиділа, дослухалася до своїх подруг і дивувалася. Та врешті і її захопило змагання, вона теж несміливо подала свій голос. Як зачув те болотний бугай, та як зареве на неї сердито! Очеретянка вже більше й не озивалася.

Мовчали тільки гордовиті солов’ї. Хіба пасує їм дерти горла разом з отією охмелілою братією! Нехай замагаються з ними озерні жаби…