Предмет: Русский язык, автор: vkiyashko3

Опишите , что вы видите вечером из своего окна (150 слов (зима без снега ))СРОЧНО!!!!!!

Ответы

Автор ответа: Аноним
0
Снеговик горка снежинки мороз лёд
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: nazarua2007pavliuk
1. Установіть хронологічну послідовність подій: Переїзд вищих державних та партійних установ з Харкова до Києва / Судовий процес над організацією «Спілка визволення України» / Схвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV Все українським з’їздом рад.

2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: тоталітарний режим, «націонал-ухильництво», «шумськізм», «волобуєвщина», Великий терор, «єжовщина», «вороги народу», «безбожна п’ятирічка», культ особи, сталінська Конституція, «СВУ», УНЦ, НКВС, ГУЛАГ, ДПУ.
3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях доби: С. Єфремов, М. Грушевський, Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М. Волобуєв, М. Єжов.

4. Про який «судовий» процес ідеться в джерелі? Сформулюйте відповіді про конкретні факти, обставини процесу («Що? Де? Коли? Як? Навіщо?»). «Підсудних привозили з тюрми не в “чорних воронках”, а в звичайних автобусах, ніби на прогулянку. На сцені в перервах підсудним підносили чай з тістечками. Організатори явно перегравали... Особливо ці масні й демонстративно великі солодощі, кондитерські вершини тодішнього щасливого життя, були тут не до речі. Проте думаю, що відкинути, відсунути їх підсудний академік Сергій Єфремов, людина великої гідності, не міг. Не могли й інші. Так само не могли відкликати своїх попередніх свідчень, даних у Києві, вимучені довгими днями і ночами без сну. І признання, і театральні солодощі, – все належало до заздалегідь розробленого ритуалу, й підсудні мали коритися йому».

5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела. «Дозволяю, якщо це петлюрівець, політбандит, контрабандист, польський або німецький націоналіст, дописати йому, негіднику, в протокол 40 % того, що він не гов орить. За це вас ні партія, ні радянський народ не засудять» (із заяви Житомирського обласного управління НКВС УРСР своїм підлеглим, 1938 р.).